Якщо працівник захворів у відрядженні...

Згідно зі ст. 121 КЗпП, за час службової поїздки працівникові компенсують витрати на проживання, проїзд та добові. Крім того, за працівником зберігається місце роботи, а оплачують працю за дні відрядження у розмірі окладу, але не менше середнього заробітку.

Чи будуть вважатись дні, коли працівник хворів, днями службового відрядження? ПКУ та КЗпП не дають відповіді на це запитання. У цьому випадку можна скористатися Інструкцією №59.

У п. 9 та 10 р. II та п. 4 р. III Інструкції №59, зокрема, зазначається, що у разі тимчасової непрацездатності відрядженого працівника йому на загальних підставах відшкодовуються витрати на найм житлового приміщення (крім випадків, коли відряджений працівник перебуває на стаціонарному лікуванні). При цьому за дні хвороби працівнику виплачують добові до моменту, коли він одужає або ж повернеться до місця свого постійного проживання. Щоправда, на виплату таких добових встановлено обмеження — не більше двох місяців. Хвороба працівника має бути засвідчена листком непрацездатності. За період хвороби працівникові на загальних підставах виплачується допомога з тимчасової непрацездатності. Тож виходить, що за дні хвороби працівник цілком законно отримає лікарняні (виплачувати йому додатково заробіток за дні відрядження у межах окладу (але не менше середнього заробітку) не потрібно).

Пам'ятайте, що після повернення працівника з закордонного відрядження, під час якого він хворів, закордонний документ про тимчасову непрацездатність треба обміняти у лікувальних закладах за місцем проживання чи роботи на листок непрацездатності встановленого в Україні зразка. Обмін проводять на підставі перекладених українською мовою та нотаріально засвідчених документів, що підтверджують тимчасову втрату працездатності за кордоном (абз. 2 п. 4 р. III Інструкції №59).

Згідно з п. 10 р. II та п. 4 р. III Інструкції №59, для продовження терміну відрядження директор повинен видати відповідний наказ. Такий наказ оформлюється вже після прибуття підлеглого працівника на робоче місце. Відразу після повернення на підприємство працівник подає керівникові доповідну записку (довільної форми), в якій викладає причини затримки у службовій поїздці понад установлений наказом про відрядження термін. Саме на підставі цього документа керівник має право видати наказ про продовження відрядження (див. зразок).

Зразок

Увага! Пам'ятайте, що за час затримки у відрядженні без поважних причин (тобто без наказу керівництва і документів, які підтверджують поважні причини такої затримки) працівникові не виплачують зарплату (або середній заробіток), не виплачують добові та не відшкодовують витрати на найм житлового приміщення, на проїзд та інші витрати (п. 10 р. II та п. 4 р. III Інструкції №59).

Рекомендуємо видати наказ про продовження службової поїздки до отримання від працівника авансового звіту або того самого дня. Якщо вчинити по-іншому, то працівник на момент подання авансового звіту не матиме права на добові та компенсацію витрат на проживання та проїзд за дні перевищення відрядження згідно з першим наказом про відрядження. А ось уже коли буде видано наказ про продовження відрядження, усі виплати за додаткові дні поїздки будуть цілком правомірними, бо в такому випадку затрати компенсуватимуть саме за дні відрядження.

Відповідно до нового наказу керівника підприємства, складеного працівником звіту про відрядження, за надання ним усіх підтверджуючих документів, підприємство матиме право на податкові витрати згідно з пп. 140.1.7 ПКУ.