Передача основних засобів у комунальну власність: облікові наслідки

Подібні операції відбуваються досить часто на бюджетних підприємствах і нечасто, але трапляються на приватних підприємствах. Тож, зупинімося на останніх.

Бухоблік

Спочатку треба вирішити питання із амортизацією такого об’єкту ОЗ. Незважаючи на прийняте рішення про безоплатну передачу, фактично припинення амортизації відбувається після того, як цей об’єкт виведено з експлуатації (тобто, місяць такого виведення – це останній місяць нарахування амортизації (п. 29 П(С)БО 7).

При цьому, оскільки такий об’єкт не буде продаватися (буде передано безоплатно), то, на думку автора, немає сенсу переводити його до необоротних активів, утримуваних з метою продажу (це співпадає і з нормами п. 2 розділу ІІ П(С)БО 27 - необоротні   активи,   група   вибуття,   відчуження  яких планується  в  інший  спосіб,  ніж  продаж  на  дату  балансу,  не визнаються утримуваними для продажу).  Тобто, проведення Дт 286 Кт 10 за залишковою вартістю робити немає потреби.

На жаль, Методичні рекомендації №561 не містять проведення, яке має зробити підприємство в разі безоплатної передачі об’єкту ОЗ іншій установі. Тож, залишкову вартість таких активів можна відобразити за дебетом субрахунку 976  «Списання необоротних активів» або ж за дебетом субрахунку 949 або 977 (як інші витрати), в залежності від облікової політики підприємства.

Податковий облік

ПДВ

Не слід забувати, що якщо підприємство є платником ПДВ, для нього така передача є операцією з постачання об’єкту ОЗ, яка є об’єктом оподаткування ПДВ. Водночас, відповідно до пп. 197.1.16 ПКУ звільняються від оподаткування ПДВ операції з безоплатної передачі в державну власність чи комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст або у їх спільну власність об'єктів усіх форм власності, які перебувають на балансі одного платника податку і передаються на баланс іншого платника податку, якщо такі операції проводяться за рішенням КМУ, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень. Норми цього підпункту ПКУ поширюються також на операції з безоплатної передачі об'єктів з балансу юрособи будь-якої форми власності на баланс іншої юрособи, яка перебуває в державній або комунальній власності, що проводяться за рішенням органу державної влади України або органу місцевого самоврядування, прийнятим у межах їх повноважень, та за рішенням юросіб, у разі передачі основних засобів інфраструктури залізничного транспорту, незалежно від того, чи є суб'єкти операції платниками податку.

Але податківці в листі від 13.10.2016 р. №22291/6/99-99-15-03-02-15 наголошують, що режим звільнення від оподаткування ПДВ, визначений нормами пп. 197.1.16 ПКУ, застосовується за умови одночасного виконання таких вимог:

• передаватися повинен об’єкт будь-якої форми власності;
• передача повинна здійснюватися на безоплатній основі;
• операція повинна здійснюватися між двома платниками ПДВ або між двома юрособами;
• передача повинна відбуватися виключно у державну чи комунальну власність;
• операція повинна здійснюватися на підставі прийнятого відповідного рішення Уряду, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Якщо всі умови виконано, то ПЗ з ПДВ за такою операцією у підприємства не виникне. Однак податкову накладну за фактом такої передачі скласти потрібно,  адже на операції, звільнені від оподаткування (на відміну від операцій, які не є об’єктом оподаткування) податкові накладні складаються. При цьому ціна в такій ПН буде нульова, про інші особливості такої ПН податківці повідомляли тут. А ще слід буде скласти податкову накладну на суму позитивної різниці між залишковою вартістю об’єкту ОЗ і нульовою ціною постачання. Така податкова накладна має тип 15 і докладно про їх складання з 01.12.2018 р. ми писали тут>>

Відобразити обсяг такого постачання (на підставі складених ПН) слід буде і в рядку 5 декларації з ПДВ, а також в таблиці 1 додатку 6 до цього рядка. 

Якщо підприємство не є платником ПДВ, звісно, складати ПН і подавати декларацію з цього податку воно не повинне. Але не забувайте, що операції, звільнені від оподаткування (на відміну від операцій, які не є об’єктом оподаткування), враховуються при розрахунку обсягу операцій за останні 12 місяців. Хоча чіткого алгоритму визначення того, за якою ціною враховуватимуться в такий обсяг безоплатно поставлені активи, не існує, є ризик, що податківці вважатимуть, що такою ціною має бути не нуль, а залишкова вартість таких активів. А отже, і ризик виникнення обов’язку зареєструватися платником ПДВ. Тож, якщо такий ризик реальний, автор радить звернутися до ДФС за індивідуальною податковою консультацією щодо цього.

Податок на прибуток

Зараз об’єктом оподаткування податком на прибуток є фінрезультат до оподаткування, визначений у бухобліку. Але деякі з платників податку такий фінрезультат коригують (п. 134.1.1 ПКУ). Таким чином, наслідки можуть бути різними.

Якщо податкові різниці не застосовуються, то витрати на амортизацію і  списання такого обєкта ОЗ зменшать фінрезультат до оподаткування в бухобліку. Як наслідок, це зменшує і об’єкт оподаткування податком на прибуток.

Якщо податкові різниці застосовуються, то слід пам’ятати, що невиробничі ОЗ в податковому обліку навіть тими платниками податку, які застосовують податкові різниці, не амортизуються. Але ось операція з їх списання фінрезультат коригує. 

Згідно із  п. 138.1-138.2 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшується:

• на суму нарахованої амортизації основних засобів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
• на суму залишкової вартості окремого об’єкта невиробничих основних засобів, визначеної відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, у разі ліквідації або продажу такого об’єкта.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується:

• на суму первісної вартості придбання або виготовлення окремого об’єкта невиробничих основних засобів та витрат на їх ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення, у тому числі віднесених до витрат відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, але лише  у разі продажу такого об’єкта невиробничих основних засобів і не більше суми доходу (виручки), отриманої від такого продажу. Оскільки в даному випадку доходу (виручки) від передачі об’єкту невиробничих ОЗ не передбачається, то зменшення фінрезультату неможливе.

Приклад. Маємо невиробничу будівлю, первісна вартість якої 100 000 грн, сума ПДВ, сплаченого при її будуванні 20 000 грн. Запланований строк експлуатації 20 років, метод амортизації –прямолінійний (місячна сума амортизації 416,67 грн). Після двох місяців експлуатації прийнято рішення про передачу місцевій раді (є рішення місцевої ради щодо цього).