Поворотна фіндопомога стає безповоротною: які облікові та податкові наслідки?

По-перше, визнати поворотну фінансову допомогу безповоротною можна тільки шляхом укладання додаткової угоди до договору поворотної фіндопомоги або укладання нового договору про безповоротну фіндопомогу, у якому буде зазначено, яку саме заборгованість сторони визнають безповоротною фіндопомогою. Такі угоди можна укласти в будь-який момент, не чекаючи спливу позовної давності.

На дату укладання такої угоди у підприємства-отримувача списується кредиторська заборгованість і виникає дохід - Дт 685 Кт 717. Одночасно підприємство-кредитор списує дебіторську заборгованість та визнає витрати: Дт 949 Кт 377. Субрахунок 944 "Сумнівні та безнадійні борги" в цьому випадку не застосовується, оскільки фактично заборгованість не списується як безнадійна, а переводиться у статус безповоротної фіндопомоги.

Різниці щодо податку на прибуток не виникають незалежно від того, чи коригують підприємства фінрезультат відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, чи ні. Так, відповідно до пп. 140.5.10 ПКУ фінрезультат коригується на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку на прибуток (крім фізосіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0% відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПКУ, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення пп. 140.5.9 ПКУ. У даному випадку обидва підприємства є платниками податку на прибуток, тож ця норма на них не поширюється.

Таким чином, у отримувача виникає дохід, у кредитора – витрати. Обидві сторони не коригують фінрезультат, а отже, податок на прибуток з суми безповоротної фіндопомоги сплачує тільки отримувач.

По-друге, сторони можуть дочекатися спливу позовної давності щодо повернення фінансової допомоги, і провести симетричне списання заборгованості вже на дату спливу такого строку. Наслідки з податку на прибуток будуть аналогічними, але їх  обґрунтування – дещо іншим. На дату спливу позовної давності заборгованість стає безнадійною. Поняття безнадійної заборгованості міститься у пп. 14.1.11 ПКУ. Зокрема, відповідно до пп. «а» пп. 14.1.11 ПКУ - це заборгованість за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності. Сумнівна заборгованість у кредитора списується через резерв сумнівних боргів.

Резерв сумнівних боргів створюють тільки під поточну дебіторську заборгованість, яка одночасно відповідає таким вимогам (п. 7 П(С)БО 10):

• є фінансовим активом, тобто контрактом, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства (п. 4 П(С)БО 13).
• не придбана підприємством і не призначена для продажу;
• не вважається безнадійною, а є сумнівною, тобто такою, щодо якої існує невпевненість в її погашенні (п. 4 П(С)БО 10).

Нарахування резерву відображається записом - Дт 944 Кт 38, списання заборгованості за рахунок резерву – Дт 38 Кт 377, списання заборгованості понад резерв – Дт 944 Кт 377.

У будь-якому разі для цілей оподаткування фінрезультат буде зменшено на суму списаної безнадійної заборгованості, яка відповідає вимогам пп. 14.1.11 ПКУ: фінрезультат збільшується на суму  створеного резерву та зменшується на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ (пп. 139.2.1 та пп. 139.2.2 ПКУ).