Примусовий продаж необоротних активів за рішенням суду: бухоблік та оподаткування

Запитання:

Підприємство придбало станок вартість 2 млн грн. Було сплачено 1,5 млн грн. Наразі в зв’язку з тим, що залишок боргу сплачено не було, постачальник подав до суду. Оскільки на електронних торгах станок не було продано, його викупив постачальник за ціну 1,6 млн грн. 0,5 млн перерахували до рахунку погашення боргу постачальника, а різницю за вирахунком витрат виконавчої служби перерахували на рахунок підприємства. Балансова вартість на момент продажу становила 1,65 млн. Який бухоблік таких операцій? Як нараховуються ПЗ з ПДВ? Які податкові наслідки такого продажу?

ПДВ

Відповідно до пп. «а» п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ, є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ.

Своєю чергою, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (пп. 14.1.191 ПКУ).

Базою оподаткування для товарів, що примусово продаються органами юстиції, є вартість постачання цих товарів, визначена у порядку, встановленому ст. 188 ПКУ (п. 189.4 ПКУ).

Зокрема, п. 188.1 ПКУ визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

При цьому база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухобліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції.

Датою виникнення податкових зобов’язань буде дата отримання боржником документа, що підтверджує факт реалізації такого майна через спеціалізоване підприємство.

Оскільки вартість продажу є меншою за балансову вартість реалізованих необоротних активів, то на дату виникнення ПЗ платник податку складає дві податкові накладні:

• одну безпосередньо на суму коштів, за якою було реалізовано необоротний актив;
• другу - на різницю між вартістю реалізації і балансовою вартістю таких необоротних активів.

При цьому, зобов’язань за п. 198.5 ПКУ у платника податку не виникає.

Зверніть увагу! Податкова накладна в даному випадку складається безпосередньо на ту особу, яка здійснює придбання такого майна (в даному випадку - це підприємство - постачальник). Відповідно у додатку 5 декларації з ПДВ відображається ІПН особи, що придбала необоротний актив. У декларацію сума нарахованих зобов’язань потрапить до рядка 1.1 «операції, що оподатковуються за основною ставкою».

Податок на прибуток

Відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, об’єкт оподаткування податком на прибуток визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до НП(С)БО або МСФЗ, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Якщо підприємство не застосовує податкові різниці, то така операція впливає на об’єкт оподаткування лише за правилами бухобліку.

Якщо податкові різниці підприємство застосовує, то відповідно до п. 138.1 та 138.2 ПКУ:

• фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної відповідно до НП(С)БО або МСФЗ;
• фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму залишкової вартості окремого об’єкта основних засобів або нематеріальних активів, визначеної з урахуванням п. 138.3 ПКУ.

Бухоблік

По-перше, після виставлення на продаж необоротний актив переводиться до складу активів, що утримуються для продажу, такими записами:

• списано нараховану амортизацію: Дт 131 Кт 103;
• відображено залишкову вартість: Дт 286 Кт 103.

Після здійснення примусового продажу підприємство визнає дохід. У бухобліку вартість продажу відображається записом Дт 377 Кт 712 та списується балансова вартість такого необоротного активу - Дт 943 Кт 286. Одночасно нараховуються ПЗ з ПДВ бухгалтерським записом: Дт 712 Кт 641 (донарахування ПЗ на різницю - Дт 949 Кт 641).

Сума, що була утримана виконавцем, відноситься до дебета субрахунка 949 «Інші витрати операційної діяльності» та кредита субрахунка 685.

Оскільки частина отриманих коштів перераховуються на рахунок кредитора, то на цю суму здійснюється взаємозалік бухгалтерським записом Дт 631 Кт 377. Аналогічно здійснюється взаємозалік з виконавчою службою (Дт 685 Кт 377).

Отримана на рахунок різниця відображається в обліку бухгалтерським записом - Дт 311 Кт 377.