Дооцінка основних засобів на підприємстві

Відповідно до п. 16 П(С)БО 7 підприємство/установа може переоцінювати об'єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об'єкта основних засобів на ту ж дату здійснюється переоцінка всіх об'єктів групи основних засобів, до якої належить цей об'єкт.

Переоцінка основних засобів тієї групи, об'єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості.

Таким чином, підприємство повинно переоцінювати всі автомобілі з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від їх справедливої вартості.

Для цілей переоцінки основних засобів в бухобліку обов’язково потрібно залучати експерта з оцінки (ст. 7 Закону №2658).

Повторна дооцінка автомобіля, якщо його вартість буде збільшено, відображається аналогічно, як і попередня дооцінка.

При переоцінці ОЗ у бухобліку відбувається переоцінка первісної вартості об'єктів ОЗ та переоцінка їх накопиченого зносу. Спочатку визначається індекс переоцінки. Iндекс переоцінки — це коефіцієнт, що визначається підприємством самостійно шляхом ділення справедливої вартості переоцінюваного об'єкта основних засобів (підтвердженої оцінювачем) на його залишкову вартість. Від так переоцінена вартість і сума зносу визначаються множенням відповідно первісної вартості і зносу на індекс переоцінки. Ці розрахунки оформляються у вигляді акта переоцінки, який підписується комісією з питань використання ОЗ та затверджується керівником підприємства. Абсолютна сума дооцінки (уцінки) вартості та зносу об'єкта ОЗ визначається як різниця цих показників до і після застосування індексу переоцінки (п. 35 Методрекомендацій №561).

Якщо об'єкт ОЗ переоцінюється вперше, то у бухгалтерському обліку результати переоцінки будуть відображені таким чином: сума дооцінки залишкової вартості об'єкта основних засобів включається до складу капіталу в дооцінках та відображається в іншому сукупному доході, а сума уцінки залишкової вартості — до складу витрат (п. 19 П(С)БО 7).

Якщо об'єкт ОЗ переоцінюється ще раз, потрібно враховувати результати його попередніх переоцінок. Можливі декілька варіантів обліку подальшої переоцінки залежно від співвідношення сум попередніх та подальших переоцінок.

За наявності попередньої дооцінки ОЗ і кредитового сальдо за рахунком 411, пов'язаного з такою дооцінкою, подальша переоцінка обліковується так:

а) при подальшій дооцінці об'єкта ОЗ облік повторної дооцінки первісної вартості і зносу ведеться аналогічно до першої дооцінки: Дт 10 Кт 131, 411;

б) при подальшій уцінці об'єкта ОЗ спочатку списується наявне сальдо за рахунком 411 за рахунок суми уцінки (Дт 411 Кт 10, 131), а якщо сума уцінки є більшою, то різниця списується на субрахунок 975 (Дт 975 Кт 10, 131).

Відображення у бухобліку першої дооцінки ОЗ 

Більш докладно про переоцінку ОЗ ми писали у ДК №03/2014>>

Результати дооцінки відображаться лише на рахунках бухобліку, з яких вони переносяться до фінзвітності за загальними правилами.

Якщо підприємство коригує фінрезультат з метою оподаткування відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ, то воно виключає суми переоцінки із фінрезультату відповідно до п. 138.1 та п. 138.2 ПКУ. У декларації з податку на прибуток ці різниці відображаються у рядках 1.1.1.1 та 1.2.1.1 додатка РІ.