Облікування витрат на роботу та утримання будівельної техніки

Щоб визначитися з тим, як обліковувати витрати на ремонт техніки та її амортизацію, слід з’ясувати, для чого та з якою метою  здійснюються відповідні витрати. За умовами запитання це пов’язано з виробничим циклом  підприємства: у період з квітня до жовтня техніка використовується у будівельно-монтажних роботах (далі – БМР), а у період з листопада до березня здійснюється поточний ремонт техніки та підготовка її до наступного сезону.

Ключовим параметром для обліку витрат на ремонт і утримання техніки є порядок вішкодування цих витрат: чи включаються вони до вартості будівельно-монтажних робіт, яка компенсується  замовниками? Якщо так, то ці витрати обліковуються аналогічно, як і витрати на звичайну роботу техніки при виконанні БМР – тобто на 23 або на 91 рахунок. Таку організацію бухобліку витрат на виконання БМР  слід закріпити у наказі керівника по підприємству, зокрема, це можна зробити у наказі про облікову політику. Надалі звернемо увагу на деякі основні моменти.

Амортизація техніки

Відповідно до п. 23 П(С)БО 7 нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації. Якщо техніка на підприємстві використовується посезонно, а у періоди між сезонами здійснюється її поточний ремонт та підготовка до наступного сезону, то не можна говорити про реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання чи консервацію такої техніки, адже це звичайний виробничий цикл цього підприємства.

Отже, амортизація на період ремонту техніки не призупиняється, а нараховується у звичайному порядку.

Витрати на ремонт та утримання техніки

Оскільки у період з листопада до березня здійснюється поточний ремонт техніки, то витрати на такий ремонт (вартість запчастин,  заробітна плата слюсарів, амортизація основних засобів та ін.) включаються до складу собівартості виконаних БМР (дебет рахунку 23) або до загальновиробничих витрат (дебет рахунку 91) – див. п. 15 П(С)БО 7. Аналогічно обліковуються й витрати на оренду майданчика, де зберігається та ремонтується техніка, а також всі інші витрати, що пов’язані з утриманням техніки у період зберігання та ремонту.

Вибір між рахунком 23 та рахунком 91

Облік витрат на виробництво регламентований положеннями П(С)БО 16. Зокрема, формування собівартості готової продукції регламентоване п. 11 — 16 П(С)БО 16. Далі підприємству потрібно визначити склад витрат, які включаються до виробничої собівартості БМР .

Відповідно до п. 11 П(С)БО 16, сюди включаються:

— прямі матеріальні витрати (п. 12 П(С)БО 16);

— прямі витрати на оплату праці (п. 13 П(С)БО 16);

— інші прямі витрати (п. 14 П(С)БО 16);

— змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати (п. 15 П(С)БО 16).

Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції встановлюються підприємством самостійно (це теж можна закріпити у наказі про облікову політику).

Що стосується амортизації та витрат на утримання техніки, то ці витрати можуть відноситись на рахунок 23 у тому випадку, якщо вони є прямими, тобто кожна одиниця техніки використовується у конкретному будівництві, і є можливість  чітко визначити прямі витрати на амортизацію та утримання техніки в розрізі окремих видів БМР або окремих договорів будівельного підряду.

Якщо такої можливості немає, тобто певні одиниці техніки використовуються у різних видах БМР або у різних договорах будівельного підряду, витрати на амортизацію та утримання такої техніки доцільно спочатку відносити на рахунок 91, а потім розподіляти на собівартість виконаних БМР в розрізі окремих робіт чи договорів. Базу розподілу загальновиробничих витрат підприємство обирає також на свій розсуд.

Наприклад, це може бути загальна вартість БМР, яка накопичена на рахунку 23, або сума витрат на оплату праці – тоді на ті роботи, які мають найбільшу вартість або найбільшу трудомісткість, пропорційно потрапить і найбільша частина загальновиробничих витрат. Також можливо застосовувати і натуральну базу розподілу – кількість відпрацьованих годин техніки, обсяг робіт та інше.

Звертаємо увагу: все це вирішується підприємством самостійно, враховуючи всі особливості його діяльності. Якщо такі рішення про сезонність виробництва БМР, про порядок сезонного зберігання, ремонту та обслуговування техніки, а також прийнята облікова політика щодо статей витрат за рахунками 23 та 91 будуть зафіксовані у наказах по підприємству, це буде підставою для обліку витрат на утримання та ремонт техніки саме на рахунках 23 та 91. Надалі ці витрати включаються до собівартості БМР, а через собівартість впливають на фінрезультат – як з метою бухобліку, так і з метою оподаткування. Коригувати фінрезультат з метою оподаткування на суми витрат щодо сезонного зберігання, ремонту та обслуговування техніки немає підстав.

Більш докладно про облік виробничих та загальновиробничих витрат ми писали тут, тут, тут та тут>>