Ліцензії, сертифікати та страхування у «єдинника»: податковий та бухгалтерський обліки

Податковий облік ліцензій, сертифікатів та страхівок

Об’єктом оподаткування єдиним податком у юрособи - платника ЄП є отриманий дохід, який оподатковується за ставкою згідно з п. 293.3 ПКУ (5% або 3%, якщо ЮО є платником ПДВ).

При цьому, для юрособи, платника ЄП, доходом є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юрособи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п. 292.3 ПКУ.

Таким чином, понесені витрати не впливають на об’єкт оподаткування єдиним податком, відповідно, жодних наслідків в податковому обліку такі витрати не несуть.

Бухгалтерський облік ліцензій та сертифікатів

Нематеріальний актив – це немонетарний актив, який не має матеріальної форми та може бути ідентифікований – п. 3 П(С)БО 8.

Відповідно до Інструкції №291 на субрахунку 127 «Інші нематеріальні активи» ведеться облік інших нематеріальних активів, якими володіє підприємство (права на здійснення діяльності (ліцензія), використання економічних та інших привілеїв тощо).

Таким чином, придбані ліцензії та сертифікати обліковуються як інші нематеріальні активи. Витрати на отримання таких нематеріальних активів відображаються на субрахунку 154 з подальшим введенням в експлуатацію записом - Дт 127 Кт 154.

Протягом строку використання ліцензій чи сертифікатів підприємство нараховує амортизацію.

Водночас п. 26 П(С)БО 8 встановлено, що при визначенні строку корисного використання об’єкта НМА слід враховувати низку чинників. Так, для ліцензій як об’єктів НМА таким фактором є правові або інші подібні обмеження щодо строків їх використання. Тобто у разі, якщо ліцензію видано на рік, то строк її дії та амортизації також становить рік. Питання обліку безстрокових ліцензій (сертифікатів) ми розглядали тут>>

Бухгалтерський облік страхових платежів

У бухобліку витрати за договором страхування включають до витрат підприємства залежно від типу страхування на рахунки: 23, 91, 92, 93 чи 94.

Відповідно до  п. 7 П(С)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Однак, зважаючи на те, що витрати на страхування неможливо пов’язати з конкретними доходами, та те, що сплата за страхування сплачується зазвичай наперед за декілька періодів (наприклад за рік), то згідно з п. 8 П(С)БО 16 витрати визнаються шляхом систематичного розподілу його вартості між відповідними звітними періодами.

Таким чином, при сплаті страхового платежу його сума відноситься на бухгалтерський рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів» з подальшим віднесенням протягом періоду страхування сум на відповідні витрати (відповідно до характеру страхування).