• Посилання скопійовано

Як облікувати операції з отримання та повернення дорогоцінного металу?

Як відобразити в бухобліку операції з отримання та повернення дорогоцінного металу, який надається директором ювелірної фірми (її єдиним засновником) для поповнення оборотного металу на зворотній основі?

Запитання:

Директор ювелірної фірми (єдиний засновник з 100% статутного капіталу) для поповнення оборотного металу надає до майстерень підприємства на зворотній основі брухт золота 585 проби. Протягом року з моменту отримання дорогоцінний метал повертатиметься власнику. Як відобразити в бухобліку підприємства операції з отримання та повернення дорогоцінного металу? Чи можна обліковувати його на позабалансовому рахунку? За якою вартістю? За аналогією з безпроцентною фінансовою допомогою на поворотній основі – чи потрібно при поверненні коштовного металу власнику відображати в звіті №1ДФ? Чи виникають при цих операціях зобов’язання з ПДВ? 

 

Відповідь:

Відповідно до ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У ст. 184 ЦКУ встановлено, що річ є визначеною індивідуальними ознаками, якщо вона наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її. Речі, визначені індивідуальними ознаками, є незамінними.

Річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою. Річ, що має лише родові ознаки, є замінною.

Тому положення ч. 1 ст. 1049 ЦКУ зобов'язують позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій ж сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій ж кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Верховний Суд України в листі «Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ» від 01.07.2013 р. повідомляє таке.

Якщо річ, перебуваючи в чужому володінні, видозмінилась, була перероблена чи знищена, застосовуються зобов'язально-правові способи захисту права власності відповідно до положень гл. 83 ЦКУ.

Такі ж способи захисту застосовуються і до речей, визначених родовими ознаками, оскільки з чужого незаконного володіння може бути витребувана лише індивідуально визначена річ відповідно до положень ч. 1 ст. 184 ЦКУ

Як правило, суди правильно відмовляють в задоволенні позову про витребування з чужого незаконного володіння речей, визначених родовими ознаками.

Правові основи і принципи державного регулювання видобутку, виробництва, використання, зберігання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контролю за операціями з ними визначає Закон №637.

Нормами ч. 5 ст. 4 Закону №637 передбачено, що суб'єкти господарювання, незалежно від форми власності, та фізичні особи в установленому порядку набувають у власність, зокрема, дорогоцінні метали в зливках та виробах на ринках дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння за договорами купівлі-продажу, дарування, іншими цивільно-правовими договорами, а також за правом спадкоємства.

У п. 2 Наказу Мінфіну №587 встановлено, що облік, зокрема, дорогоцінних металів, виробів з них та матеріалів, що їх містять, провадиться суб'єктами господарювання, які здійснюють операції з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, на підставі внутрішніх інструкцій, що розробляються ними самостійно з урахуванням методичних рекомендацій, затверджених Мінфіном.

Методичні рекомендації щодо обліку дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, виробів з них та матеріалів, що їх містять, затверджені наказом Мінфіну №780.

Методичні рекомендації №780 застосовуються юрособами усіх форм власності та ФОПами (далі - суб'єкти), які здійснюють операції з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням (далі - дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння), для розробки та затвердження суб'єктами внутрішніх інструкцій щодо обліку дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, виробів з них та матеріалів, що їх містять.

Одержання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння в абз. 9 п. 1.2 Методичних рекомендації №780 визначено як набуття у власність, приймання на комісію або під заставу, скуповування, приймання на відповідальне зберігання або на умовах давальницької сировини для виготовлення виробів або переробки дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння.

Виходячи з викладеного, на нашу думку, договір позики не може застосуватися для одержання брухту дорогоцінних металів, оскільки одержання дорогоцінних металів здійснюється лише на умовах, наведених в абз. 9 п. 1.2 Методичних рекомендації №780, зокрема, на умовах договору купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 17 Закону №637 контроль за операціями з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням в Україні здійснює:

  • Рахункова палата;
  • Нацбанк;
  • центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного пробірного контролю;
  • інші органи виконавчої влади у межах повноважень, визначених законодавством України.

Тому, на нашу думу, для підтвердження або спростування наведених вище висновків суб’єкт господарювання може звернутися за роз’ясненням до вказаних органів.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Бондаренко Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Облік та звітність/Облік окремих операцій

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Облік окремих операцій»

  • Металеві вироби передано на доробку: як відобразити в обліку?
    Підприємство передало 21 т чорної труби сторонній організації для оцинкування. Виконавець надав акт виконаних робіт та накладну на повернення труби в кількості 21,8 т. Як відобразити цю операцію в обліку?
    Сьогодні 12:05111
  • Чи переводити МНМА до ОЗ, якщо після поліпшення вартість складає 40 000 грн?
    Підприємство мало на балансі об’єкт МНМА вартістю 10 000 грн, нарахувало амортизацію за методом 100%. За обліковою політикою вартісна ознака МНМА - 20 000 грн. Проведено поліпшення цього об’єкта, первісна вартість стала 40 000 грн. Чи потрібно переводити до складу ОЗ? Що з амортизацією? Як відображати в податковому обліку податку на прибуток (є різниці)?
    Сьогодні 11:0635
  • Зробили фізособі передплату за оренду приміщення, а потім договір розірвали: які наслідки?
    ТОВ на загальній системі оподаткування уклало договір оренди нежитлових приміщень з фізособою. За умовами договору передплата складає 100000 грн. ТОВ сплачує фізособі 80500 грн, одночасно сплачує ПДФО 18000 грн та ВЗ 1500 грн. Передачі приміщення в оренду не відбулося, фізособа розірвала договір. Фізособа має повернути повну суму – 100000 грн чи лише те, що вона отримала – 80500? Як повернути зайво сплачені ПДФО та ВЗ? Чи можливо їх зарахувати в рахунок наступних платежів? Як відкоригувати ці доходи в додатку 4ДФ?
    24.04.202422
  • Як перевести в бухобліку товари до основних засобів?
    ТОВ, платник податку на прибуток і ПДВ, імпортувало товари (навантажувачі), призначені для подальшого продажу, оприбуткувавши на субрахунку 281. Згодом вирішено доукомплектувати їх, зарахувати до складу ОЗ і надавати в оренду. Як перевести із товарів до ОЗ? Які особливості оформлення, обліку та оподаткування?
    24.04.202435
  • Отримано знижку від нерезидента на програмне забезпечення: облік та оподаткування
    Підприємство займається продажем програмного забезпечення (ПЗ). Програмне забезпечення купується у нерезидента. Після продажу ПЗ кінцевому споживачу підприємство отримує знижку. Знижка надається однією сумою на весь інвойс, згідно до якого було придбано ПЗ. Як відобразити в обліку надання знижки? Чи потрібно складати РК за даною операцією?
    24.04.202410