Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Відповідно до ст. 1 Закон про бухоблік, активи – це ресурси, контрольовані підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до отримання економічних вигід у майбутньому.
У бухобліку активи відображаються на дату їх визнання ресурсами, контрольованими підприємством у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, призведе до отримання економічних вигід у майбутньому (п. 3 НП(С)БО 1). В даному випадку від використання гуманітарного вантажу отримання економічних вигід не передбачається, але він має своє призначення, згідно з яким підприємство планувало використати його у своїй діяльності. Тож в якості «економічно-вигідного» критерію слід використовувати критерій можливості використання гуманітарного вантажу за його прямим призначенням.
Отже, в питанні щодо необхідності відображення гуманітарного вантажу в бухгалтерському обліку вирішальне значення має дата переходу права власності на товари, що були поміщені у зазначений у запитанні режим, та можливість використання такого вантажу за його призначенням.
За загальним правилом, згідно з ч. 1 ст. 334 ЦКУ, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Порядок переходу ризиків та розподілу обов'язків і ризиків між сторонами зовнішньоекономічних договорів визначений Міжнародними правилами інтерпретації комерційних термінів - «Інкотермс», виданими Міжнародною торговельною палатою з метою спрощення процесів ведення міжнародної торгівлі (далі - Інкотермс-2010).
Відповідно до п. 1 ст. 175 МКУ митний режим знищення або руйнування - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари під митним контролем знищуються або приводяться у стан, який виключає можливість їх використання, з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами, установленими на імпорт цих товарів, та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Отже, якщо право власності на гуманітарний вантаж перейшло до отримувача до моменту проходження оформлення на митниці, і на момент переходу права власності вантаж був належної якості, то підприємство повинно відобразити у себе в обліку як оприбуткування такого вантажу, так і його списання внаслідок псування.
У тому ж випадку, якщо за договором право власності на гуманітарний вантаж переходить до отримувача тільки після митного оформлення чи на території України (тобто на момент переходу права власності гуманітарний вантаж не відповідає умовам активу), то відображати в обліку його не потрібно, адже він не відповідає критерію визнання його активом.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись
