Згідно з пп. 5 п. 292.11 ПКУ до складу доходу платника ЄП не включаються суми коштів, які повертаються платником покупцю товару (робіт, послуг), якщо таке повернення відбувається внаслідок повернення товару, розірвання договору або за листом-заявою про повернення коштів.
Отже, складання заяви передбачено ПКУ. Затвердженої форми заяви немає і такий документ складається у довільній формі. Далі повернення перерахованих коштів здійснюється на підставі такого листа. У платіжному дорученні рекомендуємо зазначити: «повернення попередньої оплати за послугу згідно з листом від 03.09.2018 р.».
Як наслідок, для того щоб мати можливість не враховувати у доході платника ЄП суму повернутих коштів, які було отримано раніше, потрібно дотримуватися норм ПКУ.
На практиці це відбувається так: якщо повернення коштів (авансу, передоплати) покупцю за товари (роботи, послуги) відбувається у періоді їх отримання, то такі кошти просто не включаються до складу доходу та не підлягають відображенню у податковій декларації.
У разі, якщо повернення коштів відбувається в іншому податковому періоді, то платник ЄП повинен включити суму коштів до складу доходу у звітному періоді, в якому ці кошти отримано, та здійснити перерахунок доходу у звітному податковому періоді, в якому відбувається їх повернення.
Дохід платника визнається наростаючим підсумком з урахуванням скоригованої суми доходу, отриманої у попередньому кварталі (наприклад, такий алгоритм пропонує ДФС в ІПК від 06.06.2017 р. №470/6/99-99-12-02-03-15/ІПК та у «ЗІР», підкатегорія 108.01.05). Хоча можна скористатися нормою п. 50.1 ПКУ та подати уточнення до декларації попереднього кварталу, хоча визнати такий випадок помилкою буде некоректно.
Відносини між споживачами послуг та продавцями регулює Закон №1023. Якщо виникла потреба повернути кошти за невикористані послуги, то споживач має право отримати сплачені кошти виходячи з вартості послуг на час їх купівлі.
На практиці це підтверджується розрахунковим документом про вартість оплаченої послуги та складанням заяви від споживача.
Заява складається у довільній формі (див. Зразок):
|
Директору (назва юрособи) ФОП (прізвище, ім’я та по-батькові) прізвище, ім’я та по-батькові заявника домашня адреса, контакт.телефон
З А Я В А
Мною (зазначити дату придбання послуги) оплачено за послуги (назва послуги) за ціною_____гривень, що підтверджую касовим (фіскальним) чеком (або додати реквізити платіжного доручення якщо кошти сплачувались через банк).
На підставі Закону України «Про захист прав споживачів» прошу повернути мені кошти у сумі _______гривень.
дата підпис
|
Долучення до заяви копії паспорта заявника чинним законодавством не передбачено, тож підприємство не має права вимагати надання такої копії всупереч бажанню клієнта. Паспорт потрібний для ідентифікації клієнта, проте залишати в себе копію паспорта законодавство не вимагає.
Що стосується порядку повернення коштів, то слід зазначити, що податкові органи дотримуються такої позиції: якщо оплата за товар (послуги) здійснювалася у безготівковій формі, то повернення коштів за неотриманий товар (ненадану послугу) відбувається у безготівковій формі через установу банку.
У разі готівкової форми розрахунків чи застосування банківської платіжної картки — із застосуванням РРО з оформленням відповідного розрахункового документа. Проте у разі використання банківської платіжної картки без видачі готівкових коштів — на розрахунковий рахунок покупця, відкритий у банку.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс
Передплатити
