Як ідентифікувати партію товару, яку повернув покупець?

Як покупець, так і постачальник веде облік термінів придатності товару.

Строк (термін) придатності - строк (термін), визначений нормативно-правовими актами, умовами договору, протягом якого у разі додержання відповідних умов зберігання та/або експлуатації чи споживання продукції її якісні показники і показники безпеки повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів та умовам договору (ст. 1 Закону «Про захист прав споживачів»).

Підтвердження сплину термінів придатності передбачає інвентаризацію і вже за її результатами подальшу утилізацію простроченого товару. Більш детально див. нашу консультацію тут. 

І тут не можливо без ідентифікації товару визначити, який саме товар сторнувати при поверненні. Метод вибуття запасів визначає саме вибуття, а прийняти до повернення ми маємо за собівартістю, визначеною відповідно обраного методу, за яким було відвантажено цей товар. Причому, як зазначено в п. 16 НП(С)БО 9, для всіх одиниць бухгалтерського обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів. Ми не можемо вибрати інший метод оцінки для товарів, що повертаються.

Облік вибуття запасів, зокрема, методи та приклади див. у нашій консультації тут.

Така ж сама ситуація з визначенням ПН, яку потрібно відкоригувати. Податківці наголошують, що господарська операція ідентифікується за даними бухгалтерського обліку. Тому потрібне документальне підтвердження. Тож без ідентифікації ніяк.

На нашу думку, можна зробити так:

• провести інвентаризацію саме отриманої партії і за її результатами самостійно ідентифікувати повернену партію і провести всі необхідні коригування. Можливо, цю партію можна буде ідентифікувати за строками придатності товару, якщо є можливість вести такий аналітичний облік. У цьому випадку у нас буде документальне підтвердження;

або

• узгодити з контрагентом, яку саме партію прийняти до повернення і, відповідно, визначити ПН, до якої буде складено РК, закріпивши це супровідним листом до видаткової накладної на повернення. Якщо контрагент не бажає узгоджувати цю інформацію, постачальнику залишається тільки самостійно обрати ту партію товару, яка буде сторнована. У разі суперечок з податківцями, на нашу думку, можна буде послатися на небажання постачальника ідентифікувати повернені товари, тоді це може стати підставою для позапланової перевірки постачальника. Але якщо суми несуттєві, ми оцінюємо цей ризик як невисокий.