Відповідно до п. 46.1 ст. 46. Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.
Податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями п. 46.5 ст. 46 ПКУ та чинному на час її подання (п. 48.1 ст. 48 ПКУ).
Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.2 ст. 49 ПКУ).
Форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерством фінансів України від 20.10.2015 № 897 (далі – Декларація).
У Декларації платник податку повинен зазначити усі передбачені в ній показники. Якщо будь-який рядок Декларації або додатка до Декларації не заповнюється через відсутність операції (суми), то такий рядок прокреслюється.
Додатки до окремих рядків Декларації, незаповнені через відсутність операцій (показників), до контролюючого органу не подаються.
Про наявність додатків, які подаються разом з Декларацією, платник податку зазначає в основній частині Декларації (таблиця «Наявність додатків»).