Нюанси оплати лікарняного за довідкою від сімейного лікаря

Відповідно до п. 1.8 Інструкції №455 листок непрацездатності (довідка) видається і закривається  в  одному лікувально-профілактичному закладі, крім випадків доліковування в реабілітаційних відділеннях санаторно-курортних закладів.

Наразі, у зв’язку із відсутністю бланків листків непрацездатності медичні заклади видають довідки. Але довідка не є підставою для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, а ні за рахунок роботодавця, а ні за рахунок коштів ФССУ, оскільки її нараховують та виплачують лише за листком непрацездатності.

Якщо довідка була видана посадовими особами закладу охорони здоров’я в межах їхньої компетенції та з дотриманням вимог чинного законодавства, а зазначена в довідці інформація є достовірною та свідчить про те, що працівник впродовж зазначеного у довідці періоду дійсно знаходився на лікуванні в закладах охорони здоров’я чи про те, що його стан здоров’я не дозволяв йому виконувати свою трудову функцію, то в такому випадку вона тільки підтверджує відсутність працівника на роботі та має вважатися такою, що сталася з поважних причин.

Таким чином, дні тимчасовій непрацездатності підлягають оплаті лише після обміну довідки на листок непрацездатності.

Також застрахована особа (працівник) має надавати роботодавцю копію довідки, а оригінал зберігати в себе для подальшого обміну на листок непрацездатності, оскільки при зверненні до закладу охорони здоров’я обмін на листок непрацездатності буде здійснюватись при наявності довідки про тимчасову непрацездатність довільної форми, виданої даним закладом. Тому після надходження до лікарень бланків працівники мають обміняти довідки на лікарняні. При обміні довідки на лікарняний листок працівнику потрібно мати при собі паспорт. Після обміну листок непрацездатності надається роботодавцю, а роботодавець на його підставі оформлює заяву-розрахунок для надання матеріального забезпечення від ФССУ.

Виписка листка непрацездатності проводиться відповідальною особою за облік, виписку та видачу листків непрацездатності або іншою особою, визначеною керівником закладу охорони здоров’я, відповідно до запису в журналі реєстрації листків непрацездатності (ф. 036/о) із зазначенням у ньому дати обміну та номера листка непрацездатності. На бланку листка непрацездатності правому верхньому куті вказується: «Замість довідки № ___ від _________».

У графі бланку листка непрацездатності «Видано» зазначається дата обміну, а в графі «Звільнення від роботи» вказується одним рядком термін тимчасової непрацездатності (з якого числа по яке), відповідний вказаному в довідці.
Видача листка непрацездатності підписується посадовою особою, визначеною керівником закладу охорони здоров’я.
Крім того, відповідно до ст. 739 Переліку №578/5 роботодавець зобов’язаний вести Журнал реєстрації листків непрацездатності.

Згідно з ч. 2 ст. 30 Закону №108 роботодавець зобов’язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Типовою формою обліку робочого часу, яка затверджена наказом Держкомстату №489 (форма № П-5) передбачено умовні позначення, якими обліковується робочий час таких працівників. Для достовірного обліку робочого часу працівника, використовується умовне позначення «НН» (неоплачувана тимчасова непрацездатність у випадках, передбачених законодавством (що підтверджена довідкою лікувального закладу).

Відповідно до Порядку №100 нарахована в розрахунковому періоді тимчасова непрацездатність та календарні дні, на які вона припадає, беруть участь у розрахунку середньоденної заробітної плати.

Нарахування днів відпустки здійснюється виходячи з розміру середньоденної зарплати. Її суму визначають діленням сумарного заробітку за останні перед початком відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість календарних днів року або меншого відпрацьованого періоду. Отриманий результат множиться на число календарних днів,  які припадають на такий період.

У даній ситуації на момент розрахунку відпускних працівнику і визначення суми середньоденної зарплати період тимчасової непрацездатності, що входить до розрахункового періоду, не оплачений. Однак виключати з розрахункового періоду дні, на які припадає така тимчасова непрацездатність, роботодавець не має права. Вони беруть участь у розрахунку середньоденної зарплати незважаючи на те, що за ці дні не нараховані лікарняні. Це пояснюється тим, що тимчасова непрацездатність настала в період, коли працівник перебував у трудових відносинах з роботодавцем.

У зв’язку з цим, перед роботодавцем постає питання щодо сплати ЄСВ з мінімальної зарплати, у яких через неоплачувану довідку база нарахування ЄСВ може виявитися нижчою за мінімальну. При цьому сума ЄСВ розраховується за правилами п. 5 ст. 8 Закону про ЄСВ. Після обміну працівником довідки на належним чином оформлений листок непрацездатності та надання його роботодавцю, бухгалтеру  потрібно буде провести нарахування лікарняних, віднести їх до місяців, за які вони нараховані і провести порівняльні розрахунки з мінімальною зарплатою для цілей сплати ЄСВ.

Суми нарахованих лікарняних відображають у Звіті за формою № Д4 за той звітний період, у якому вони були фактично нараховані.  У разі, якщо донараховували ЄСВ,  то за допомогою коду типу нарахувань «3» у графі 10 таблиці 6 знімаємо всю суму доплати до мінімальної зарплати або її частину за той місяць, на який припала хвороба.

Що стосується включення днів тимчасової непрацездатності, що потрапили в розрахунковий період нової тимчасової непрацездатності, зазначимо, що згідно з п. 3 Порядку №1266 під час розрахунку середньоденної зарплати кількість календарних днів, не відпрацьованих із поважних причин (зокрема, тимчасова непрацездатність) виключаються із розрахункового періоду.

Таким чином, можна зробити висновок, що при розрахунку тимчасової непрацездатності, участі у розрахунку не беруть дні тимчасової непрацездатності працівника і, відповідно, оплата за ці дні. Щодо відпустки, то її кількість днів  враховують у розрахунковому періоді, а суму нарахованих відпускних — у розрахунку середньої зарплати.