Пільга, про порядок реалізації якої йдеться у запитанні, встановлена ч. 3 ст. 24 Закону про зайнятість. Ця пільга може бути використана кожним роботодавцем в Україні, який використовує працю найманих працівників, починаючи з 01.01.2013 р. Вона передбачає, що роботодавець, який створив нове робоче місце (хоча б одне, але кількість їх не обмежена) та працевлаштував на це місце працівника/працівників (уклавши з ним/з ними трудовий договір), має право на компенсацію 50% сум нарахованого та сплаченого ЄСВ за місяць, за який його сплачено. Ця пільга діятиме протягом 12 календарних місяців, наступних після 12 календарних місяців з дати прийняття на нове робоче місце працівника.
Для того, щоб скористатися цією пільгою роботодавець повинен:
- протягом 12 календарних місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, щомісяця виплачувати їй заробітну плату в розмірі не менше ніж 3 мінімальні заробітні плати. Цю вимогу слід виконувати і наступні 12 календарних місяців, протягом яких працедавець користуватиметься згаданою пільгою;
- не зменшувати штатної чисельності працівників та фонду оплати праці (щоправда, Закон про зайнятість не зазначає, протягом якого періоду, але, вважаємо, що йдеться, знову ж таки, про 24 календарні місяці з дати прийняття на нове робоче місце працівника).
Порядок компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов'язаних зі сплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою КМУ від 13.03.2013 р. №153.
За п. 3 Порядку №153, його дія (а отже, пільга) не поширюється на роботодавців, які є суб'єктами господарювання, утвореними внаслідок припинення іншої юридичної особи протягом 12 місяців, що передували створенню нового робочого місця, та бюджетними установами. Це важливо: адже Законом про зайнятість цього не встановлено.
Крім того, п. 9 Порядку №153 встановив нову умову щодо пільги: «Право на пільгу зберігається за роботодавцем також у разі, коли трудовий договір з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, розірвано та укладено з іншою особою, працевлаштованою на це робоче місце, за умови що рівень заробітної плати в одному календарному місяці становив не менше ніж три мінімальні заробітні плати у місяці сплати єдиного внеску сумарно за такими трудовими договорами».
Згідно з п. 5 Порядку №153, для отримання компенсації частини суми раніше сплаченого ЄСВ роботодавець протягом 12 місяців з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, подає до фіскального органу, в якому він перебуває на обліку як платник ЄСВ, довідку про виконання роботодавцем умов компенсації частини фактичних витрат, пов'язаних зі сплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за формою згідно з додатком до Порядку №153. Подати довідку можна у будь-який день цього періоду, але чим раніше, тим краще, адже у фіскальній службі слід запланувати у своєму бюджеті кошти на компенсацію працедавцю у майбутньому році.
Якщо відомості, наведені у довідці, зміняться, зокрема якщо нового працівника було звільнено або змінилися зазначені у довідці дані, так само у разі якщо на його робоче місце було прийнято іншого нового працівника, то працедавцю потрібно буде повідомити про це фіскальну службу. У якій формі слід поінформувати, Порядок №153 не встановлює. На нашу думку, в такому разі подаємо нову довідку протягом 5 робочих днів з дати змін.
Рішення щодо повернення коштів працедавцю приймає територіальний орган фіскальної служби після отримання відповідної інформації від територіального органу Держпраці. Максимальний термін прийняття такого рішення розраховується таким чином:
1) 5 робочих днів з дати отримання довідки на надсилання звернення щодо підтвердження зазначеної у довідці інформації (від органу фіскальної служби до територіального органу Держпраці);
2) місячний строк (не уточнено, що мається на увазі, але припустімо, що 30 календарних днів у середньому) на те, щоб підтвердити інформацію (від територіального органу Держпраці до органу фіскальної служби);
3) 10 днів (оскільки не уточнено, яких, сподіваємося, йдеться про календарні дні) для прийняття остаточного рішення фіскальною службою про виплату компенсації.
Таким чином, загалом ця процедура може зайняти у середньому 1,5 місяця. Єдине, що Порядок №153 не встановлює, яким чином працедавець дізнається про прийняте щодо його права на пільгу рішення територіального органу фіскальної служби. Вважаємо, що фіскальна служба має надати працедавцю таке рішення (позитивне або відмову) у письмовій формі (або за зверненням особисто, або поштою).
Як сказано у п. 8 Порядку №153, виплачується компенсація на підставі звіту щомісяця протягом 12 календарних місяців після завершення аналогічного періоду з дня укладення трудового договору з особою, працевлаштованою на нове робоче місце, шляхом перерахування коштів з окремого рахунку фіскального органу на банківський рахунок роботодавця, зазначений у довідці.