Щодо застосування спрощеної системи оподаткування юрособою, в статутному капіталі якої частка належить фізособі-нерезиденту

Поставлене запитання пов’язане з двома обмеженнями щодо застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, які стосуються статусу резидентності і структури статутного капіталу та містяться у статті 291 ПКУ.

Відповідно до пп. 291.5.7 статті 291 ПКУ не можуть бути платниками єдиного податку фізичні та юридичні особи — нерезиденти. Визначення нерезидентів міститься у пп. 4.1.122 статті 4 ПКУ та включає три групи осіб:

а) іноземні компанії, організації, утворені відповідно до законодавства інших держав, їхні зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва й інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;

б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав та міжнародних організацій в Україні;

в) фізичні особи, які не є резидентами України.

Наведене обмеження стосується виключно суб’єктів господарювання, які самі не можуть застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, але воно не поширюється на нерезидентів — засновників юрособи.

Друге обмеження — стосовно структури статутного капіталу юрособи регламентовано підпунктом 291.5.5 статті 291 ПКУ. Відповідно до цього підпункту не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юрособам, що не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків. Ця норма, по-перше, стосується виключно юр осіб-засновників (розмір часток статутного фонду, що належать фізособам, до розрахунку не береться), а по-друге, не містить посилання на статус резидентності засновника підприємства.

Таким чином, ПКУ не містить заборони щодо можливості застосування спрощеної системи оподаткування юрособою, у статутному капіталі якої частка, що належить фізособі-нерезиденту, дорівнює 25%, за умови що таке підприємство відповідає всім критеріям платника єдиного податку, визначеним пунктами 291.4 (щодо граничних обсягів діяльності та граничної кількості працівників) та 291.5 (щодо заборони здійснення окремих видів економічної діяльності, структури статутного капіталу, наявності податкового боргу тощо).