Як нараховувати дивіденти юрособі- нерезиденту Китаю

Нарахування дивідендів

Згідно з п. 4 П(С)БО 15 дивіденди - це частина чистого прибутку, розподілена між учасниками (власниками) відповідно до частки їхньої участі у власному капіталі підприємства.

ПКУ наводить у пп. 14.1.49 таке визначення дивідендів: це платіж, що здійснюється юрособою — емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку. З метою оподаткування до уваги слід брати саме це визначення. 

Якщо за результатом 2016 року було отримано чистий прибуток (показник за Кт субрахунку 441), підприємство може прийняти рішення про розподіл такого прибутку. Вся сума або частина суми нерозподіленого прибутку може бути виплачена засновнику або прибуток може повністю бути залишений підприємством для поповнення власних обігових коштів.

Враховуючи умови запитання, засновником підприємства є одна особа. У цьому випадку протокол (документ в якому фіксується порядок та рішення про виплату дивідендів) не потрібен, але необхідне рішення засновника. І вже на підставі рішення керівник видає наказ про нарахування та виплату дивідендів, як наслідок бухгалтерія здійснює всі нарахування та виплати.

Відображення в обліку нарахування та виплати дивідендів юрособі-нерезиденту:

Авансовий внесок з податку на прибуток

Якщо платіж називається дивідендом, такий платіж оподатковується відповідно до пп. 57.1-1.2 ПКУ. Обов'язок сплати авансового внеску з податку на прибуток виникає у будь-якого емітента корпоративних прав (за винятком випадків, передбачених пп. 57.1-1.3 та 57.1-1.4 ПКУ), що є резидентом, незалежно від того, чи користується такий емітент пільгами зі сплати податку на прибуток або у вигляді застосування ставки податку іншої, ніж встановлена п. 136.1 ПКУ. 

Порядок сплати і розрахунок суми авансового внеску встановлено пп. 57.1-1.2 ПКУ:

1) авансовий внесок обчислюється за ставкою 18%;

2) сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску;

3) авансовий внесок сплачується під час виплати дивідендів;

4) для платників податку на прибуток наявність чи відсутність прибутку, розрахованого згідно з правилами податкового обліку, не може впливати на прийняття чи неприйняття рішення щодо нарахування дивідендів (пп. 57.1-1.1 ПКУ).

Порядок розрахунку суми авансового внеску залежить від суми дивідендів та погашеного ПЗ з податку на прибуток, за результатом якого сплачуються дивіденди. Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов'язання щодо якого погашене.

Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого ПЗ з податку на прибуток, задекларованого у декларації за такий податковий (звітний) період. Ця сума переноситься у зменшення ПЗ наступних податкових періодів до повного його погашення.

Зверніть увагу, якщо дивіденди виплачуються юрособі-нерезиденту, сплачений авансовий внесок, є невід'ємною частиною податку на прибуток та не може розцінюватися як податок, який справляється під час репатріації дивідендів (їх сплати на користь нерезидентів) відповідно до п. 141.4 ПКУ. 

Податок з доходів нерезидента

З доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України у вигляді дивідендів, крім нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток, потрібно утримати податок у розмірі 15%. Щоправда, ставку податку можна зменшити, якщо з країною нерезидента Україною підписано договір про уникнення подвійного оподаткування. Застосування правил міжнародних договорів відповідно до п. 103.1 ПКУ дає змогу повністю або частково зменшити ставку податку або повернути різницю між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України. Податок утримується з такої суми і сплачується до бюджету під час такої виплати. 

Між Урядом України і Урядом Китайської Народної Республіки укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування від 04.12.95 р. Угода не поширюється на території з окремим законодавчим полем, які мають самостійну податкову систему і на які не розповсюджуються закони КНР стосовно оподаткування. До таких територій, зокрема, відносяться Гонконг, Макао та Тайвань (додатково див. лист ДПС від 20.08.2012 р. №1151/0/71-12/12-1017). 

Згідно з положеннями п. 1 ст. 10 Угоди дивіденди, що сплачуються компанією, яка є резидентом  Договірної Держави резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись у цій другій Договірній Державі.

Але відповідно до положень п. 2 цієї статті такі дивіденди можуть також оподатковуватись у тій Договірній Державі, в якій вони нараховуються, і відповідно до законодавства цієї Договірної Держави, але якщо одержувач фактично має право на дивіденди, податок, що стягується таким чином, не повинен перевищувати 5%  від загальної суми дивідендів і компанія є власником як мінімум 25% статутного капіталу компанії, яка сплачує дивіденди (за умовами запитання, ця умова виконується). В усіх інших випадках ставка податку 10%.

Проте,  слід врахувати положення п. 4 ст. 10 цієї Угоди. Зазначені вище положення, щодо ставок податку не застосовуються, якщо особа, що фактично має право на дивіденди, яка є резидентом Договірної Держави, здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі, резидентом якої є компанія, що сплачує дивіденди, через розташоване в ній постійне представництво, або надає в цій другій Договірній Державі незалежні особисті послуги з розташованої в ній постійної бази, і холдінг, стосовно якого сплачуються дивіденди, дійсно відноситься до такого постійного представництва або постійної бази. В такому випадку залежно від обставин застосовуються положення ст. 7 або ст. 14 цієї Угоди. 

Також відповідно до п. 5 ст. 10 Угоди у випадку, коли компанія, яка є резидентом однієї Договірної Держави, одержує прибуток або доходи з другої Договірної Держави, ця друга Договірна Держава може не стягувати будь-яких податків з дивідендів, що сплачуються компанією, за винятком, коли ці дивіденди сплачуються резиденту цієї другої Договірної Держави, або якщо холдінг, стосовно якого сплачуються дивіденди, дійсно відноситься до постійного представництва або постійної бази, розташованих у цій другій Договірній Державі, і з нерозподіленого прибутку компанії не стягуються податки на нерозподілений прибуток, навіть якщо дивіденди сплачуються або нерозподілений прибуток складається повністю або частково з прибутку або доходу, що утворюються у цій другій Договірній Державі. 

Зверніть увагу, якщо податок утриманий без врахування положень Угоди (за відсутності на момент виплати довідки, яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладений міжнародний договір - резидентом КНР або з якихось інших причин), але нерезидент має право на оподаткування доходів за ставками, встановленими Конвенцією, може бути застосована процедура відшкодування (повернення) сплаченого податку шляхом повернення різниці між сумою податку, яка була утримана, та сумою, належною до сплати відповідно до умов міжнародного договору. Порядок застосування такої процедури передбачає ст. 103 ПКУ.