Загальновиробничі витрати слід розподіляти, навіть якщо виробляється один вид продукції

Нагадаємо, що до собівартості виготовлених та реалізованих товарів (виконаних робіт, наданих послуг) належать витрати, прямо пов’язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема і загальновиробничі витрати, відповідно до П(С)БО (п. 138.8 ПКУ).

Тож для податкового обліку правила розподілу загальновиробничих витрат будуть такі самі, як і для бухобліку.

А тепер пригадаймо, що і до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються змінні загальновиробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати (п. 11 П(С)БО 16 «Витрати»).

А от собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат (п. 11 П(С)БО 16).

Загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні (п. 16 П(С)БО 16).

До змінних загальновиробничих витрат належать витрати на обслуговування й управління виробництвом (цехів, дільниць), що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. При цьому змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду.

А ось до постійних загальновиробничих витрат відносять витрати на обслуговування й управління виробництвом, що залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності. Наприклад, витрати на амортизацію загальновиробничих приміщень, витрати на використання загальновиробничих приміщень, витрати на охорону цехів тощо.

При цьому постійні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об’єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності.При цьому нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення (понесення).

Тепер пропонуємо декілька визначень. Так, нормальна потужність— очікуваний середній обсяг діяльності, що може бути досягнутий за умов звичайної діяльності підприємства протягом кількох років або операційних циклів з урахуванням запланованого обслуговування виробництва. А ось об’єкт витрат — продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства, які потребують визначення пов’язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат (п. 16 П(С)БО 16).

Теоретичне підґрунтя ми освоїли, тепер перейдімо до роз’яснювальної частини. Отже, всі змінні (ті, що змінюються залежно від обсягу виробництва) загальновиробничі витрати з кредиту рахунка 91 «Загальновиробничі витрати» потраплять у дебет рахунка 23 «Виробництво». Між іншим, оскільки у вас один вид продукції, то розподіляти змінні витрати не потрібно — вони всією сумою потраплять до виробничої собівартості продукції.

Тепер про постійні загальновиробничі витрати. Вони залишаються незмінними незалежно від зміни обсягу виготовленої продукції, і розподіляють їх, беручи за основу нормальну потужність. Їх поділяють на розподілені та нерозподілені. Для їх поділу використовуємо коефіцієнт, отриманий від співвідношення фактичного обсягу виробництва до нормативного. При цьому розподілені постійні загальновиробничі витрати потрапляють до виробничої собівартості у дебет рахунка 23 (продукція у вас одна, тож вони загальною сумою без розподілу потраплять на цей рахунок). А ось залишок постійних загальновиробничих витрат, які не потрапили під розподіл, потрапить у дебет рахунка 90 «Собівартість реалізації». Якщо фактичний обсяг виробництва дорівнює або більший від нормативного, то нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не буде, тоді всі постійні будуть розподіленими та потраплять у Д-т 23.

Тож виходить, що розподіл загальновиробничих витрат слід проводити лише в тому разі, коли фактичний обсяг виробництва менший від нормативного. Оскільки саме тоді виникнуть нерозподілені постійні загальновиробничі витрати, які й потраплять до собівартості реалізації у періоді їх понесення.

Приклад На кінець періоду в підприємства на рахунку 91 обліковуються загальновиробничі витрати на суму 100000 грн. При цьому змінні загальновиробничі становлять 60000 грн, а постійні, відповідно, 40000 грн. Фактичний обсяг виробництва становить 20000 одиниць продукції, а нормативний — 50000.

Для визначення розподілених постійних загальновиробничих витрат визначимо коефіцієнт відношення фактичного виробництва до нормативного 20000 : 50000 = 0,4. Тож сума розподілених постійних загальновиробничих витрат становитиме 16000 = 0,4 х 40000, а нерозподілених — 24000, які ми й віднесемо до собівартості реалізації у періоді понесення.

Відповідні проведення покажемо у таблиці.

Таблиця

Розподіл загальновиробничих витрат