ШІ-консультант

Поставте запитання ШІ-консультанту

і отримайте відповідь за 60 секунд

  • Податки
  • Військовий облік
  • Звітність
  • Трудове право
  • Бухоблік

Консультую з податкового та бухобліку

Поставте ваше запитання

  • Посилання скопійовано

Якщо дохід менший ніж 20 млн грн: які різниці застосовувати?

Чи повинно підприємство з доходом до 20 млн грн розраховувати податкові різниці за відсотками позики, отриманої від «пов'язаного» нерезидента, якщо є прибуток або якщо отримано збиток і без відсотків за позикою?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Згідно з пп. 134.1.1 ПКУ для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень р. ІІІ ПКУ.

Таким чином, підприємства, що обрали для себе варіант визначення бази без різниць, не застосовують усіх різниць, які прописані в р. ІІІ ПКУ (окрім збитку попередніх періодів). А ось різниці, передбачені в підрозділі 4 р. ХХ ПКУ (який регулює перехідні правила), вони застосовують, навіть якщо відмовилися від різниць із р. ІІІ ПКУ. Інакше кажучи, якщо підприємство хоче скористатися правом не застосовувати різниці з р. ІІІ ПКУ, воно все ж використовує коригування на збиток минулого періоду та різниці з перехідних норм підрозділу 4 р. ХХ ПКУ.

Різниця щодо коригування фінрезультату до оподаткування на боргові зобов’язання, що виникли із пов’язаною особою-нерезидентом, при досягненні певних умов, передбачена п. 140.2 ПКУ, тобто положеннями р. ІІІ ПКУ. Втім, у підрозділі 4 р. ХХ ПКУ (який регулює перехідні правила) існує норма щодо процентів. Так, згідно з п. 20 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ витрати на сплату процентів, які відповідали вимогам пункту 141.1 статті 141 розділу III цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, але не віднесені до складу витрат виробництва (обігу) згідно з положеннями п. 141.2 розділу III ПКУ у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, підлягають врахуванню при визначенні фінансового результату до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів з 1 січня 2015 року з урахуванням обмеження, передбаченого п. 140.3 р.III ПКУ.

Таке ж роз’яснення міститься у підкатегорії 102.07 ресурсу «ЗІР» у відповіді на питання: «Чи здійснює платник податку коригування фінансового результату до оподаткування на суму процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями на користь нерезидента, у власності або управлінні якого перебуває 50 або більше відсотків статутного фонду такого платника, які не включені до складу валових витрат до 01.01.2015?».

Проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 ПКУ, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків до повного її погашення з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ПКУ (п. 140.3 ПКУ).

Отже, для розрахунку обмежень, встановлених п. 140.2 ПКУ, невраховані проценти станом на 01.01.2015 р. відповідно до п. 141.1 ПКУ у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, зменшуються на 5% та додаються до суми процентів, нарахованих на користь пов'язаних осіб - нерезидентів у 2015 році та у наступних звітних періодах.

Про це неодноразово говорили фахівці ДФС із прикладами вирахування процентів та врахування їх у зменшення фінрезультату до оподаткування у своїх листах, наприклад, ДФС від 15.11.2016 р. №24550/6/99-99-15-02-02-15, від 24.05.2016 р. №11229/6/99-99-15-02-02-15, від 25.04.2016 р. №9283/6/99-99-15-02-02-15, від 23.03.2016 р. №6334/6/99-99-19-02-02-15.

Таким чином, якщо у підприємства обліковуються проценти за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями на користь нерезидента, у власності або управлінні якого перебуває 50 або більше відсотків статутного фонду такого платника, які не включені до складу валових витрат до 01.01.2015 р., то не дивлячись на те, що таке підприємство отримало річний дохід до 20 млн грн та прийнято рішення не застосовувати різниці, воно все одно має застосовувати різницю, передбачену п. 20 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ.

Якщо ж у підприємства немає таких відсотків, то відповідно різниця, передбачена п. 20 підрозділом 4 р. ХХ ПКУ, не застосовується. Втім, слід переглянути й інші різниці, передбачені підрозділом 4 р. ХХ ПКУ. Адже, як ми з’ясували вище: якщо підприємство хоче скористатися правом не застосовувати різниці з р. ІІІ ПКУ, воно все ж використовує коригування на збиток минулого періоду та різниці з перехідних норм підрозділу 4 р. ХХ ПКУ.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Податок на прибуток»

  • Неподання декларацій ФОП за 2014–2025 роки: алгоритм дій у 2026 році за ПКУ (аудіоверсія)
    ФОП на загальній системі оподаткування не подавав декларації про майновий стан і доходи за 2014–2025 роки. Як у 2026 році визначити обов’язок подання декларацій за ці періоди, подати пропущену звітність і врегулювати податкові зобов’язання? Які строки давності та штрафні санкції слід врахувати?
    29.10.2026148
  • Коли бухгалтер набуває статусу СПФМ та як уникнути обов'язків фінмоніторингу (аудіоверсія)
    Надаю послуги бухобліку як ФОП (КВЕД 69.20). Нещодавно отримав лист від Мінфіну з вимогою зареєструватися в Держфінмоніторингу як суб'єкт первинного фінансового моніторингу. Чи зобов'язаний я автоматично ставати на облік лише через наявність такого КВЕД, якщо фактично лише обробляю первинку клієнтів і формую звіти? Як сформулювати договір, щоб не потрапити під обов'язки фінмоніторингу?
    26.10.202695
  • Зменшення податкових збитків на 300 тис. грн у 2026 році за результатами перевірки ДПС — додаток РІ (аудіоверсія)
    Підприємство з 2023 року декларує збитки з податку на прибуток. За результатами перевірки ДПС у 2025 році за період 2021–2023 років донараховано дохід за 2023 рік у сумі 300 тис. грн за операціями, що підпадають під 30% коригування відповідно до правил ТЦУ. Підприємство погоджується з донарахуванням. Як відобразити його в декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2026 року, якщо податок до сплати не виникає, а зменшується лише від’ємне значення? Чи застосовується рядок 3.1.7 додатка РІ?
    26.10.2026373
  • Дивіденди від платника єдиного податку у 2026 році: метод участі в капіталі (аудіоверсія)
    Інвестор - платник податку на прибуток, частка у дочірньому підприємстві — 100%. Дочірнє підприємство є платником єдиного податку IV групи. Інвестор ретроспективно переходить з обліку інвестиції за собівартістю на метод участі в капіталі. За методом участі дивіденди відображаються Дт 373 Кт 14 без визнання бухгалтерського доходу. Чи підлягають такі дивіденди оподаткуванню податком на прибуток та які податкові ризики зміни методу обліку?
    21.10.202647
  • Зіставна компанія у ТЦУ у 2026 році: пов’язаність через директора та ризики (аудіоверсія)
    Для цілей трансфертного ціноутворення у 2026 році оцінюється можливість використання для ТОВ 1 зіставної компанії – ТОВ 2. Види діяльності ТОВ 1 та ТОВ 2 збігаються, а директор ТОВ 1 одночасно пов’язаний із ТОВ 2. Чи впливає така пов’язаність на критерії незалежності та допустимість використання ТОВ 2 як зіставної компанії відповідно до ст. 39 ПКУ?
    20.10.202666