Якщо дохід менший ніж 20 млн грн: які різниці застосовувати?

Згідно з пп. 134.1.1 ПКУ для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує 20 млн грн, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень р. ІІІ ПКУ.

Таким чином, підприємства, що обрали для себе варіант визначення бази без різниць, не застосовують усіх різниць, які прописані в р. ІІІ ПКУ (окрім збитку попередніх періодів). А ось різниці, передбачені в підрозділі 4 р. ХХ ПКУ (який регулює перехідні правила), вони застосовують, навіть якщо відмовилися від різниць із р. ІІІ ПКУ. Інакше кажучи, якщо підприємство хоче скористатися правом не застосовувати різниці з р. ІІІ ПКУ, воно все ж використовує коригування на збиток минулого періоду та різниці з перехідних норм підрозділу 4 р. ХХ ПКУ.

Різниця щодо коригування фінрезультату до оподаткування на боргові зобов’язання, що виникли із пов’язаною особою-нерезидентом, при досягненні певних умов, передбачена п. 140.2 ПКУ, тобто положеннями р. ІІІ ПКУ. Втім, у підрозділі 4 р. ХХ ПКУ (який регулює перехідні правила) існує норма щодо процентів. Так, згідно з п. 20 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ витрати на сплату процентів, які відповідали вимогам пункту 141.1 статті 141 розділу III цього Кодексу у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, але не віднесені до складу витрат виробництва (обігу) згідно з положеннями п. 141.2 розділу III ПКУ у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, підлягають врахуванню при визначенні фінансового результату до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів з 1 січня 2015 року з урахуванням обмеження, передбаченого п. 140.3 р.III ПКУ.

Таке ж роз’яснення міститься у підкатегорії 102.07 ресурсу «ЗІР» у відповіді на питання: «Чи здійснює платник податку коригування фінансового результату до оподаткування на суму процентів за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями на користь нерезидента, у власності або управлінні якого перебуває 50 або більше відсотків статутного фонду такого платника, які не включені до складу валових витрат до 01.01.2015?».

Проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 ПКУ, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків до повного її погашення з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ПКУ (п. 140.3 ПКУ).

Отже, для розрахунку обмежень, встановлених п. 140.2 ПКУ, невраховані проценти станом на 01.01.2015 р. відповідно до п. 141.1 ПКУ у редакції, що діяла до 1 січня 2015 року, зменшуються на 5% та додаються до суми процентів, нарахованих на користь пов'язаних осіб - нерезидентів у 2015 році та у наступних звітних періодах.

Про це неодноразово говорили фахівці ДФС із прикладами вирахування процентів та врахування їх у зменшення фінрезультату до оподаткування у своїх листах, наприклад, ДФС від 15.11.2016 р. №24550/6/99-99-15-02-02-15, від 24.05.2016 р. №11229/6/99-99-15-02-02-15, від 25.04.2016 р. №9283/6/99-99-15-02-02-15, від 23.03.2016 р. №6334/6/99-99-19-02-02-15.

Таким чином, якщо у підприємства обліковуються проценти за кредитами, позиками та іншими борговими зобов'язаннями на користь нерезидента, у власності або управлінні якого перебуває 50 або більше відсотків статутного фонду такого платника, які не включені до складу валових витрат до 01.01.2015 р., то не дивлячись на те, що таке підприємство отримало річний дохід до 20 млн грн та прийнято рішення не застосовувати різниці, воно все одно має застосовувати різницю, передбачену п. 20 підрозділу 4 р. ХХ ПКУ.

Якщо ж у підприємства немає таких відсотків, то відповідно різниця, передбачена п. 20 підрозділом 4 р. ХХ ПКУ, не застосовується. Втім, слід переглянути й інші різниці, передбачені підрозділом 4 р. ХХ ПКУ. Адже, як ми з’ясували вище: якщо підприємство хоче скористатися правом не застосовувати різниці з р. ІІІ ПКУ, воно все ж використовує коригування на збиток минулого періоду та різниці з перехідних норм підрозділу 4 р. ХХ ПКУ.