Неповернена поворотна фіндопомога після закінчення року: наслідки в отримувача

Судячи із запитання, відразу зауважимо, що податковий облік до 2015 року*, зокрема за операціями з поворотної фіндопомоги (далі – ПФД), кардинально відрізнявся від правил податкового обліку чинних з 2015 року. Раніше відображення доходів та витрат за операціями з ПФД у податковому обліку залежало насамперед від статусу позикодавця й у р. ІІІ ПКУ була норма щодо включення до складу податкового доходу суми допомоги, неповерненої до кінця звітного періоду. Зараз такої норми р. ІІІ ПКУ не містить і тепер правила податкового обліку ґрунтуються на бухобліку.

Почнемо з того, що у бухобліку позичальника — ТОВ на загальній системі оподаткування основна сума ПФД відображається, як кредиторська заборгованість перед позикодавцем і не відображається у складі доходів при отриманні та витрат при поверненні.

У позичальника отримання ПФД, якщо її надано з терміном до року відображається як розрахунки з іншими кредиторами на субрахунку 685 з дебетом 311 (301). Якщо ПФД є довгостроковою заборгованістю (термін повернення коштів становить більше року), її слід відобразити за кредитом субрахунку 505.

Єдині випадки, коли сума фіндопомоги може відобразитися у доходах, — це якщо після закінчення строку позовної давності (як правило це 3 роки згідно з ст. 257 ЦКУ) така допомога залишилась не повернута позикодавцю й відповідно підлягає списанню або ж позикодавець прощає суму неповерненої допомоги. Адже згідно з п. 5 П(С)БО 11 «Зобов’язання», якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду. Сума такої допомоги списується за кредитом субрахунку 717.

Що ж стосується податкових коригувань, то розділом ІІІ ПКУ не передбачено коригування платниками податку на прибуток фінансового результату до оподаткування на суму поворотної фінансової допомоги, отриманої після 2015 року: ні у разі отримання, ні у разі повернення чи списання.

У разі, якщо ПФД була отримана до 2015 року, у 2014 році за неповерненою сумою визнавався дохід в податковому обліку, у періоді повернення (тобто після 2015 року) у такого платника податків є право на зменшення фінрезультату до оподаткування (лист ДФСУ від 18.06.2015 р. №12810/6/99-99-19-02-02-15).

Платник податку на прибуток відображає суму повернення у спеціально відведеному для цього ряд. 4.2.10 додатка РІ, показник цього рядка бере участь у розрахунку різниць, які виникають за наслідками звітного року та відображаються у підсумковому ряд. 03 дод. РІ і переносяться до рядка 03 декларації. Як наслідок, рядок 03 декларації бере участь у визначенні об'єкта оподаткування.

У разі коли платник не визначає різниць за нормами пп. 134.1.1 ПКУ, проте повертає суму ПФД, за якою у 2014 р. визнавалися доходи, таке коригування теж слід відобразити через додаток РІ, адже таке коригування передбачене не р. ІІІ ПКУ, а п. 18 підрозд. 4 розд. XX «Перехідних положень»  ПКУ.

Відповідно до ст. 1049 ЦКУ позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором. Тому одним із наслідків порушення договору є неповернення позичальником суми ПФД. І якщо після закінчення позовної давності сума не повернута позикодавцю у позичальника, як було зазначено вище, виникають підстави для визнання доходу. Тому, з наближенням строку повернення ПФД (якщо він вказаний у договорі), ніщо не забороняє за домовленістю сторін продовжити термін повернення встановлений договором. У цьому випадку укладається додаток до договору, в якому встановлюється новий термін повернення ПФД, наприклад: “За домовленістю сторін строк повернення суми позики продовжено до «31» грудня  2019 року”.  На дату укладання змін кредиторську заборгованість за ПФД із субрахунка 685 слід перевести на рахунок довгострокової заборгованості, проведення: Д-т 685 К-т 505.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом 30-ти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Відповідно у такому разі вносити зміни щодо терміну повернення допомоги немає сенсу.