• Посилання скопійовано

Неповернена поворотна фіндопомога після закінчення року: наслідки в отримувача

ТОВ-"загальносистемник" отримало поворотну фіндопомогу від підприємства-"єдинника". Позичальник не може повернути позику вчасно. Чи можна підписати додаткову угоду з позикодавцем на продовження строку повернення поворотної фіндопомоги, щоб уникнути сплати податку на прибуток?

Судячи із запитання, відразу зауважимо, що податковий облік до 2015 року*, зокрема за операціями з поворотної фіндопомоги (далі – ПФД), кардинально відрізнявся від правил податкового обліку чинних з 2015 року. Раніше відображення доходів та витрат за операціями з ПФД у податковому обліку залежало насамперед від статусу позикодавця й у р. ІІІ ПКУ була норма щодо включення до складу податкового доходу суми допомоги, неповерненої до кінця звітного періоду. Зараз такої норми р. ІІІ ПКУ не містить і тепер правила податкового обліку ґрунтуються на бухобліку.

Почнемо з того, що у бухобліку позичальника — ТОВ на загальній системі оподаткування основна сума ПФД відображається, як кредиторська заборгованість перед позикодавцем і не відображається у складі доходів при отриманні та витрат при поверненні.

У позичальника отримання ПФД, якщо її надано з терміном до року відображається як розрахунки з іншими кредиторами на субрахунку 685 з дебетом 311 (301). Якщо ПФД є довгостроковою заборгованістю (термін повернення коштів становить більше року), її слід відобразити за кредитом субрахунку 505.

Єдині випадки, коли сума фіндопомоги може відобразитися у доходах, — це якщо після закінчення строку позовної давності (як правило це 3 роки згідно з ст. 257 ЦКУ) така допомога залишилась не повернута позикодавцю й відповідно підлягає списанню або ж позикодавець прощає суму неповерненої допомоги. Адже згідно з п. 5 П(С)БО 11 «Зобов’язання», якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду. Сума такої допомоги списується за кредитом субрахунку 717.

Що ж стосується податкових коригувань, то розділом ІІІ ПКУ не передбачено коригування платниками податку на прибуток фінансового результату до оподаткування на суму поворотної фінансової допомоги, отриманої після 2015 року: ні у разі отримання, ні у разі повернення чи списання.

У разі, якщо ПФД була отримана до 2015 року, у 2014 році за неповерненою сумою визнавався дохід в податковому обліку, у періоді повернення (тобто після 2015 року) у такого платника податків є право на зменшення фінрезультату до оподаткування (лист ДФСУ від 18.06.2015 р. №12810/6/99-99-19-02-02-15).

Платник податку на прибуток відображає суму повернення у спеціально відведеному для цього ряд. 4.2.10 додатка РІ, показник цього рядка бере участь у розрахунку різниць, які виникають за наслідками звітного року та відображаються у підсумковому ряд. 03 дод. РІ і переносяться до рядка 03 декларації. Як наслідок, рядок 03 декларації бере участь у визначенні об'єкта оподаткування.

У разі коли платник не визначає різниць за нормами пп. 134.1.1 ПКУ, проте повертає суму ПФД, за якою у 2014 р. визнавалися доходи, таке коригування теж слід відобразити через додаток РІ, адже таке коригування передбачене не р. ІІІ ПКУ, а п. 18 підрозд. 4 розд. XX «Перехідних положень»  ПКУ.

Відповідно до ст. 1049 ЦКУ позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором. Тому одним із наслідків порушення договору є неповернення позичальником суми ПФД. І якщо після закінчення позовної давності сума не повернута позикодавцю у позичальника, як було зазначено вище, виникають підстави для визнання доходу. Тому, з наближенням строку повернення ПФД (якщо він вказаний у договорі), ніщо не забороняє за домовленістю сторін продовжити термін повернення встановлений договором. У цьому випадку укладається додаток до договору, в якому встановлюється новий термін повернення ПФД, наприклад: “За домовленістю сторін строк повернення суми позики продовжено до «31» грудня  2019 року”.  На дату укладання змін кредиторську заборгованість за ПФД із субрахунка 685 слід перевести на рахунок довгострокової заборгованості, проведення: Д-т 685 К-т 505.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом 30-ти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Відповідно у такому разі вносити зміни щодо терміну повернення допомоги немає сенсу.


Нагадаємо, згідно з пп. 135.5.5 ПКУ (у редакції, що діяла до 01.01.2015 р.), суми ПФД отриманої платником податку у звітному податковому періоді, що залишаються неповерненими на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (в т.ч. нерезидентів), або осіб, які згідно із ПКУ мають пільги з цього податку, при визначенні оподатковуваного прибутку враховувались у складі інших доходів. У разі повернення в наступних звітних податкових періодах такої суми поворотної фінансової допомоги (її частини) особі, яка її надала, такий платник мав збільшити суму витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Олена Водоп`янова

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Податок на прибуток»