Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.
Що стосується витрат, які виникатимуть під час підвищення кваліфікації працівників у роботодавців, то вони прямо залежать від гарантій, встановлених в такому випадку законодавством. Тому радимо спочатку прочитати останні роз’яснення Мінпраці з цього приводу.
Відповідно до п. 7 П(С)БО 16 у бухгалтерському обліку витрати на навчання та підвищення кваліфікації працівників відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені. Якщо оплата провадиться наперед, за кілька звітних місяців, то такі суми відображаються як витрати майбутніх періодів й обліковуються за дебетом рахунку 39 «Витрати майбутніх періодів» та списуються на витрати періоду (в Дт 23, 91, 92, 93, 94) в залежності від напряму діяльності, в якому задіяний працівник (якщо йдеться про директора, то такі витрати будуть списані на рахунок 92).
На сьогодні норм щодо коригування фінрезультату у разі оплати підвищення кваліфікації працівника розділ ІІІ ПКУ не містить. Отже, коригувати фінансовий результат до оподаткування не потрібно, а визнані в бухобліку витрати будуть враховані при визначенні об’єкту оподаткування податком на прибуток.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV ПКУ, пп. 165.1.37 якого передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума витрат роботодавця у зв'язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом. Таким чином, лише сума витрат роботодавця у зв'язку з підвищенням кваліфікації фізособи, вимоги щодо якого прямо визначено законодавчо, не оподатковується податком на доходи фізичних осіб.
В іншому випадку така операція розглядається як додаткове благо. Нагадаємо, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий таким платником як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), у вигляді суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат, або втрат платника податку, крім тих, що обов'язково відшкодовуються згідно із законом за рахунок бюджету чи звільняються від оподаткування згідно з розділом IV ПКУ (пп. "г" пп. 164.2.17 ПКУ).
Відповідно до пп. 168.1.1 ПКУ, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку 18%, визначену в ст. 167 ПКУ. При цьому, оскільки дохід надається фізособі в не грошовій формі (у вигляді послуг з підвищення кваліфікації), база оподаткування визначатиметься із урахуванням коефіцієнту за п. 164.5 ПКУ.
Також зауважуємо, що доходи, визначені ст. 163 ПКУ є об'єктом оподаткування військовим збором (пп. 1.2 п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПКУ).
Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується ЄСВ, затверджено постановою КМУ від 22.12 2010 р. №1170. Так, відповідно до п. 9 розд. ІI зазначеного Переліку ЄСВ не нараховується на витрати на оплату навчання працівників у вищих навчальних закладах та установах підвищення кваліфікації, професійної підготовки та перепідготовки кадрів.
Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!
Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!
Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.
Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.
Зареєструватись