ШІ-консультант

Поставте запитання ШІ-консультанту

і отримайте відповідь за 60 секунд

  • Податки
  • Військовий облік
  • Звітність
  • Трудове право
  • Бухоблік

Консультую з податкового та бухобліку

Поставте ваше запитання

  • Посилання скопійовано

Податкових різниць за «негосподарськими» витратами не виникає

Підприємство закуповує чай, каву тощо (облік споживання не ведеться) та уклало договір про оренду спортзалу для співробітників. Чи організовувати персональний облік за цими витратами? Чи є це додатковим благом для працівників? Чи коригувати фінрезультат (загальний річний дохід понад 20 млн грн)?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Запитання: Підприємство закуповує для працівників та відвідувачів чай, каву, безалкогольні напої, кондвироби тощо. Облік споживання таких запасів не ведеться, напої та продукти списуються один раз у місяць на підставі фактичних залишків. Підприємство уклало договір про оренду спортзалу для можливості відвідування співробітниками для організації гри у футбол та інших спортивних ігор у неробочий час, персоніфікований облік відвідування залу працівниками  не ведеться. Чи є у підприємства обов’язок організовувати персональний облік за цими витратами? Чи будуть такі витрати вважатися додатковим благом для працівників та оподатковуватись ПДФО, військовим збором, ЄСВ? Чи виникає обов’язок у підприємства коригувати фінрезультат в цілях оподаткування податком на прибуток у зв’язку з відповідними витратами, якщо загальний річний дохід підприємства перевищує 20 млн грн?

Відповідь: 

В бухгалтерському обліку зазначені витрати на підставі первинних документів (актів про надані послуги з оренди, актів на списання придбаних продуктів харчування тощо) списуються на субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності» або 977 «Інші витрати діяльності». Обов'язку вести персоніфікований облік відвідування працівниками такого спортзалу чи випитої ними води, чаю, кави тощо чинне законодавство не встановлює. Достатньо наказу керівника, який встановлюватиме правила користування (споживання) цими активами.

За загальним правилом, дохід, отриманий платником податку-фізособою як додаткове благо за пп. 164.2.17 ПКУ відноситься до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, який підлягає оподаткуванню ПДФО. Проте оподаткування таких доходів розглядається лише у разі одержання доходу безпосередньо конкретною фізособою, яка є платником ПДФО. Тому, якщо персоніфікований облік відвідування спортзалу та харчування працівників не ведеться, не виникає і об'єкт оподаткування ПДФО. З тієї ж причини це не буде об'єктом оподаткування військовим збором (п. 16-1 підрозділ 10 розділ ХХ ПКУ), а також ЄСВ.

Що стосується коригування фінрезультату в податковому обліку, ДФСУ у листі від 01.12.2015 р. №26240/10/28-10-06-11 зазначає, що  формування витрат при визначенні фінансового результату до оподаткування за звітний податковий період, починаючи з 1 січня 2015 року, здійснюється виходячи з національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. При цьому ПКУ не передбачає коригувань на «негосподарські» витрати (див. також лист ДФСУ від 09.06.2015 р. №11999/6/99-99-19-01-01-15).

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Податок на прибуток»

  • Неподання декларацій ФОП за 2014–2025 роки: алгоритм дій у 2026 році за ПКУ (аудіоверсія)
    ФОП на загальній системі оподаткування не подавав декларації про майновий стан і доходи за 2014–2025 роки. Як у 2026 році визначити обов’язок подання декларацій за ці періоди, подати пропущену звітність і врегулювати податкові зобов’язання? Які строки давності та штрафні санкції слід врахувати?
    29.10.202655
  • Коли бухгалтер набуває статусу СПФМ та як уникнути обов'язків фінмоніторингу (аудіоверсія)
    Надаю послуги бухобліку як ФОП (КВЕД 69.20). Нещодавно отримав лист від Мінфіну з вимогою зареєструватися в Держфінмоніторингу як суб'єкт первинного фінансового моніторингу. Чи зобов'язаний я автоматично ставати на облік лише через наявність такого КВЕД, якщо фактично лише обробляю первинку клієнтів і формую звіти? Як сформулювати договір, щоб не потрапити під обов'язки фінмоніторингу?
    26.10.202690
  • Зменшення податкових збитків на 300 тис. грн у 2026 році за результатами перевірки ДПС — додаток РІ (аудіоверсія)
    Підприємство з 2023 року декларує збитки з податку на прибуток. За результатами перевірки ДПС у 2025 році за період 2021–2023 років донараховано дохід за 2023 рік у сумі 300 тис. грн за операціями, що підпадають під 30% коригування відповідно до правил ТЦУ. Підприємство погоджується з донарахуванням. Як відобразити його в декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2026 року, якщо податок до сплати не виникає, а зменшується лише від’ємне значення? Чи застосовується рядок 3.1.7 додатка РІ?
    26.10.2026352
  • Дивіденди від платника єдиного податку у 2026 році: метод участі в капіталі (аудіоверсія)
    Інвестор - платник податку на прибуток, частка у дочірньому підприємстві — 100%. Дочірнє підприємство є платником єдиного податку IV групи. Інвестор ретроспективно переходить з обліку інвестиції за собівартістю на метод участі в капіталі. За методом участі дивіденди відображаються Дт 373 Кт 14 без визнання бухгалтерського доходу. Чи підлягають такі дивіденди оподаткуванню податком на прибуток та які податкові ризики зміни методу обліку?
    21.10.202646
  • Зіставна компанія у ТЦУ у 2026 році: пов’язаність через директора та ризики (аудіоверсія)
    Для цілей трансфертного ціноутворення у 2026 році оцінюється можливість використання для ТОВ 1 зіставної компанії – ТОВ 2. Види діяльності ТОВ 1 та ТОВ 2 збігаються, а директор ТОВ 1 одночасно пов’язаний із ТОВ 2. Чи впливає така пов’язаність на критерії незалежності та допустимість використання ТОВ 2 як зіставної компанії відповідно до ст. 39 ПКУ?
    20.10.202661