ШІ-консультант

Поставте запитання ШІ-консультанту

і отримайте відповідь за 60 секунд

  • Податки
  • Військовий облік
  • Звітність
  • Трудове право
  • Бухоблік

Консультую з податкового та бухобліку

Поставте ваше запитання

  • Посилання скопійовано

Засновники нерезидента зареєстровані в офшорній зоні: чи є контрольовані операції?

Постачальник-нерезидент зареєстрований в країні, яка не входить до переліку держав для контрольованих операцій. Засновники нерезидента-юрособи зареєстровані в офшорній зоні, але немає довідки про статус податкового резидента. Чи виникають з таким нерезидентом контрольовані операції?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Запитання: Якщо постачальник-нерезидент зареєстрований в країні, яка не входить до переліку держав для контрольованих операцій, проте засновники нерезидента-юридичні особи зареєстровані в офшорній зоні, та відсутня довідка про статус податкового резидента, чи виникають з таким нерезидентом контрольовані операції? Чи відображаються в звіті про контрольовані операції курсові різниці по заборгованості перед нерезидентом, а також суми передоплати на суму більше 5 млн грн? 

Відповідь: Коло нерезидентів, операції з якими визнаються за певних умов контрольованими, визначено в пп. 39.2.1 ПКУ. До них належать: 

- пов’язані особи – нерезиденти;

- нерезиденти – комісіонери за договорами із продажу товарів в ЗЕД;

- нерезиденти, зареєстровані у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого КМУ. Наразі такий перелік встановлено розпорядженням КМУ від 16.09.2015 р. №977-р. 

Це коло нерезидентів є остаточним, отже, решта нерезидентів до нього не потрапляють. А тому наразі немає значення, де зареєстровані засновники юрособи-нерезидента, головне – де саме зареєстрований сам нерезидент – контрагент резидента, платника податку на прибуток. І якщо такий нерезидент не є пов’язаною особою, не є комісіонером та не зареєстрований у державі (на території), зазначеній у Переліку №977-р, будь-які операції з ним, на будь-яку суму не є контрольованими. 

У п. 39.2.1 ПКУ зазначено також перелік операцій, які визнаються контрольованими і щодо яких застосовується принцип «витягнутої руки». Так, для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є:

а) господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов’язаними особами - нерезидентами;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів – нерезидентів;

в) господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:

  • операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
  • операції з надання послуг;
  • операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;
  • фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
  • операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.

Як бачимо, курсові різниці в цьому переліку господарських операцій не зазначені. Однак зрозуміло, що курсові різниці, що виникають за заборгованістю перед нерезидентом, впливають на оподаткування податком на прибуток, оскільки спричиняють виникнення доходів або витрат. То чи є такі курсові різниці контрольованими операціями? І чи потрібно їх будь-яким чином відображати у звіті про контрольовані операції? 

ДФСУ в листі від 10.02.2016 р. №2716/6/99-99-19-02-02-15 давало наступне роз’яснення: дохід від операційної та неопераційної курсової різниці враховується для обчислення річного доходу платника податків від будь-якої діяльності для цілей трансфертного ціноутворення, але не враховується для обчислення обсягу (5 мільйонів гривень) господарських операцій платника податків із кожним контрагентом. 

Отже, як окрему господарську операцію з контрагентом, за заборгованістю перед яким виникає курсова різниця, відображати у звіті про контрольовані операції курсову різницю не потрібно. Але її слід враховувати при визначенні критерію, встановленого пп. 39.2.1.7 ПКУ, для визнання господарських операцій резидента контрольованими, а саме:  річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік. 

Стосовно передоплат, то, згідно із порядком складання Звіту про контрольовані операції, в ньому операції із нерезидентами відображаються за однією з дат: дата переходу прав власності на товари або дата складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг (п. 17 р. IV, п. 3 р. V). З цього можна зробити висновок, що отримані або здійснені передоплати не відображаються у Звіті про контрольовані операції. 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Податок на прибуток»

  • Зарахування авансових внесків із дивідендів та переплати податку на прибуток у 2026 році (аудіоверсія)
    Юридична особа має сплачені авансові внески з податку на прибуток при виплаті дивідендів та переплату, відображену в інтегрованій картці платника. Який порядок зарахування цих сум у зменшення податкового зобов’язання? Чи має підприємство право першочергово використати авансові внески, зокрема якщо їх сума перевищує нарахований податок на прибуток, а переплату в інтегрованій картці платника залишити для погашення майбутніх зобов’язань?
    20.11.202633
  • Несвоєчасна сплата дивідендних авансових внесків у 2026 році: зарахування та штрафи за ПКУ (аудіоверсія)
    У III кварталі 2026 року юрособа виплатила дивіденди, а авансові внески з податку на прибуток сплатила із запізненням, але в межах цього кварталу. Чи можна зарахувати такі внески у зменшення податку на прибуток за три квартали 2026 року? Чи зобов’язане підприємство самостійно нарахувати штраф за несвоєчасну сплату авансових внесків та відобразити його в декларації з податку на прибуток за три квартали 2026 року?
    20.11.202624
  • Продаж пошкодженого авто у 2026 році: наслідки з податку на прибуток без різниць (аудіоверсія)
    Підприємство обліковує легковий автомобіль (залишкова вартість на 01.10.2026 — 1 111 267,68 грн, ліквідаційна — 79 376,26 грн). Після ДТП 07.10.2026 р. страхова компанія 03.11.2026 виплатила компенсацію 835 879,63 грн. Прийнято рішення продати авто фізичній особі за ціною незалежної оцінки — 289 300 грн з ПДВ. Які наслідки для податку на прибуток виникають, якщо підприємство не застосовує податкові різниці?
    17.11.202636
  • Заповнення додатка РІ та декларації з податку на прибуток у 2026 році: алгоритм обліку амортизації (аудіоверсія)
    Підприємство-високодохідник у звітності з податку на прибуток за І квартал відобразило різницю між бухгалтерською та податковою амортизацією основних засобів у сумі 25 тис. грн (рядок 03 декларації та додаток РІ) і сплатило 4,5 тис. грн податку. За ІІ квартал різниця також становить 25 тис. грн. Як правильно показати різницю в додатку РІ за півріччя (25 тис. грн чи 50 тис. грн) і в якому рядку зазначається вже сплачена за І квартал сума податку, щоб уникнути подвійного оподаткування?
    16.11.202649
  • Податкова амортизація поліпшень у 2026 році: строк 12 років, ліміт 20000 грн за ПКУ та алгоритм дій (аудіоверсія)
    Наше підприємство (платник податку на прибуток на загальних підставах, застосовує податкові різниці) здійснило капітальні поліпшення орендованого офісу на суму понад 20 000 грн без ПДВ. Договір оренди укладено на 3 роки. Яким чином правильно відобразити такі витрати у податковому обліку, який строк амортизації застосовувати та як діяти з недоамортизованим залишком після закінчення строку дії договору оренди?
    11.11.202674