Головна Усі консультації Оподаткування Податок на прибуток

Засновники нерезидента зареєстровані в офшорній зоні: чи є контрольовані операції?

Постачальник-нерезидент зареєстрований в країні, яка не входить до переліку держав для контрольованих операцій. Засновники нерезидента-юрособи зареєстровані в офшорній зоні, але немає довідки про статус податкового резидента. Чи виникають з таким нерезидентом контрольовані операції?

Запитання: Якщо постачальник-нерезидент зареєстрований в країні, яка не входить до переліку держав для контрольованих операцій, проте засновники нерезидента-юридичні особи зареєстровані в офшорній зоні, та відсутня довідка про статус податкового резидента, чи виникають з таким нерезидентом контрольовані операції? Чи відображаються в звіті про контрольовані операції курсові різниці по заборгованості перед нерезидентом, а також суми передоплати на суму більше 5 млн грн? 

Відповідь: Коло нерезидентів, операції з якими визнаються за певних умов контрольованими, визначено в пп. 39.2.1 ПКУ. До них належать: 

- пов’язані особи – нерезиденти;

- нерезиденти – комісіонери за договорами із продажу товарів в ЗЕД;

- нерезиденти, зареєстровані у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого КМУ. Наразі такий перелік встановлено розпорядженням КМУ від 16.09.2015 р. №977-р. 

Це коло нерезидентів є остаточним, отже, решта нерезидентів до нього не потрапляють. А тому наразі немає значення, де зареєстровані засновники юрособи-нерезидента, головне – де саме зареєстрований сам нерезидент – контрагент резидента, платника податку на прибуток. І якщо такий нерезидент не є пов’язаною особою, не є комісіонером та не зареєстрований у державі (на території), зазначеній у Переліку № 977-р, будь-які операції з ним, на будь-яку суму не є контрольованими. 

У п. 39.2.1 ПКУ зазначено також перелік операцій, які визнаються контрольованими і щодо яких застосовується принцип «витягнутої руки». Так, для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими операціями є:

а) господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій, що здійснюються платниками податків з пов’язаними особами - нерезидентами;

б) зовнішньоекономічні господарські операції з продажу товарів через комісіонерів – нерезидентів;

в) господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника податків, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:

  • операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;
  • операції з надання послуг;
  • операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;
  • фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;
  • операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів.

Як бачимо, курсові різниці в цьому переліку господарських операцій не зазначені. Однак зрозуміло, що курсові різниці, що виникають за заборгованістю перед нерезидентом, впливають на оподаткування податком на прибуток, оскільки спричиняють виникнення доходів або витрат. То чи є такі курсові різниці контрольованими операціями? І чи потрібно їх будь-яким чином відображати у звіті про контрольовані операції

ДФСУ в листі від 10.02.2016 р. №2716/6/99-99-19-02-02-15 давало наступне роз’яснення: дохід від операційної та неопераційної курсової різниці враховується для обчислення річного доходу платника податків від будь-якої діяльності для цілей трансфертного ціноутворення, але не враховується для обчислення обсягу (5 мільйонів гривень) господарських операцій платника податків із кожним контрагентом. 

Отже, як окрему господарську операцію з контрагентом, за заборгованістю перед яким виникає курсова різниця, відображати у звіті про контрольовані операції курсову різницю не потрібно. Але її слід враховувати при визначенні критерію, встановленого пп. 39.2.1.7 ПКУ, для визнання господарських операцій резидента контрольованими, а саме:  річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік. 

Стосовно передоплат, то, згідно із порядком складання Звіту про контрольовані операції, в ньому операції із нерезидентами відображаються за однією з дат: дата переходу прав власності на товари або дата складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг (п. 17 р. IV, п. 3 р. V). З цього можна зробити висновок, що отримані або здійснені передоплати не відображаються у Звіті про контрольовані операції. 

Доступ до повного тексту матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо Ви вже зареєстровані на нашому сайті - будь ласка, авторизуйтесь.

Якщо поки що ні - зареєструйтесь прямо зараз: це просто, не вимагає Ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Що ще дає реєстрація?

Автор:
Бикова Ганна
Джерело
«Дебет-Кредит»
Рубрика:
Оподаткування / Податок на прибуток
Теги:
Трансфертне ціноутворення

Коментарі: 0

Новини по темі

Консультації по темі