Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий дохід, тобто різниця між доходом і документально підтвердженими витратами, необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності. У разі неотримання довідки про взяття на облік особою, яка провадить незалежну професійну діяльність, об'єктом оподаткування є доходи, отримані від такої діяльності без урахування витрат (п. 178.3 ст. 178 ПКУ).
ПКУ не передбачено будь-якого переліку витрат для фізичних осіб, які здійснюють незалежну діяльність.
При цьому зазначені витрати повинні бути пов'язані із провадженням певного виду незалежної професійної діяльності та підтверджені документально.
Тож, якщо адвокат орендує офіс для проведення своєї адвокатської діяльності, то сплачені оренді платежі можуть бути включено до витрат такої фізособи, яка займається незалежною профдіяльністю. Не слід забувати й про правильність оформлення договору оренди. Відповідно до ст. 759 ЦКУ за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (п. 5 ст. 762 ЦКУ).
А от щодо оренди автомобіля ще треба довести, що використання автомобіля дійсно пов’язано з витратами, необхідними для провадження незалежної професійної діяльності
Тож фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність, має право включити до складу витрат орендні платежі за офіс на підставі документального підтвердження факту їх сплати. Також він має право включити у витрати вартість придбаного ноутбуку та вартість бухгалтерських послуг, які дійсно були придбані для здійснення його адвокатської діяльності.
Та не слід забувати про наявність Узагальнюючої податкової консультації щодо деяких питань оподаткування фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (приватних нотаріусів, адвокатів), затвердженої наказом ДПСУ від 24.12.2012 р. №1185. В цій консультації міститься перелік витрат, на які може розраховувати адвокат при здійсненні своєї діяльності. Серед них відсутня оренда автомобіля або витрати на його використання, якщо він знаходиться у власності адвоката.
Що стосується взяття в оренду автомобіля у дружини, то слід пам’ятати про таке. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя (ст. 60 Сімейного кодексу України - СК). До того ж дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування та розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ч. 1 ст. 63 СК). Право власності є пріоритетним у цивільному праві, а тому стосується і співвласності. Керування автомобілем — це реалізація права власності, що надає право власнику вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Ч. 3 ст. 319 ЦКУ урівняно здійснення права власності усіма власниками. Тож чоловік не має права укладати з дружиною договір оренди автомобіля. Оскільки згідно з ч. 1 ст. 320 ЦКУ власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом, то сторонам варто укласти договір про користування спільним майном.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити