Відеоролик від нерезидента у безкоштовне користування та трансфертне ціноутворення: особливості обліку

Перш за все, слід зауважити, що норми статті 39 ПКУ щодо трансфертного ціноутворення застосовуються лише платниками податку на прибуток для контрольованих операцій, критерії яких встановлені п. 39.2 ПКУ. Зазначимо, що операцій з отримання безоплатних активів в цьому пункті немає, але до нього віднесені «господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування сторін (сторони) таких операцій», до яких, безумовно, можна віднести і безоплатне отримання активів. 

Водночас, коригування фінансового результату за операціями, визначеними у п. 39.2 ПКУ, передбачено таке: 

«140.5. Фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується:

140.5.1. на суму перевищення звичайних цін над договірною (контрактною) вартістю реалізованих товарів (робіт, послуг) при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених статтею 39 цього Кодексу;

140.5.2. на суму перевищення договірної (контрактної) вартості придбаних товарів (робіт, послуг) над звичайною ціною при здійсненні контрольованих операцій у випадках, визначених статтею 39 цього Кодексу».

Коригування, передбачене пп. 140.5.4 ПКУ, теж стосується придбаних товарів (робіт, послуг). Про безоплатно одержані активи не сказано нічого. Оскільки нерезиденту не сплачуватиметься роялті, то не треба проводити і коригування, передбачені пп. 140.5.6-140.5.7 ПКУ. 

Але треба враховувати, що об’єктом оподаткування податком на прибуток є фінансовий результат до оподаткування, визначений за даними бухобліку, і відкорегований на суму різниць, встановлених ПКУ (коригування проводяться тільки тими платниками податку, в яких сума доходу перевищує 20 млн грн, відповідно до пп. 134.1.1 ПКУ). 

Отже, коригує підприємство фінрезультат чи ні, вартість такого безоплатно отриманого ролику (точніше, вартість користування ним) повинна враховуватися при визначенні фінрезультату звітного періоду в бухобліку. 

Зокрема, за п. 21 ПСБО 15, дохід  відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню. Якщо безоплатно отриманий актив забезпечує надходження економічних вигід протягом кількох звітних періодів, то доходи визнаються  на систематичній основі (яку підприємство визначає самостійно) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні  економічні  вигоди. Нагадаємо, що справедлива вартість, за ПСБО 19, це сума, за якою можна продати актив або оплатити зобов'язання за звичайних умов на певну дату. Тобто, по суті, його ринкова ціна, визначити яку можна як у договорі із нерезидентом, так і шляхом незалежної оцінки, або оцінки, яку може здійснити комісія, призначена керівником підприємства. 

Якщо право користування роликом згідно із договором з нерезидентом надається лише на один звітний період (квартал), то при такому отриманні одразу визнається дохід за кредитом 719 субрахунку. Який субрахунок обрати для дебету, підприємство вирішує самостійно. Право користування об’єктом авторських прав, як правило, відображається як актив у складі нематеріальних активів (а отже, отримання такого активу можна відобразити за Дт 125). Але слід врахувати, що нематеріальний актив – це складова необоротних активів. А якщо право користування роликом згідно із договором з нерезидентом надається менше ніж на рік, то його варто відобразити у складі оборотних активів, наприклад, за дебетом субрахунку 377. Після чого цей актив списується за дебетом рахунку 93 (Дт 93 Кт 377 або Дт 93 Кт 133), оскільки використовується з рекламною метою. 

Якщо право користування роликом згідно із договором з нерезидентом надається на декілька звітних періодів (кварталів), то при такому отриманні актив варто відображати за кредитом рахунку 69 (Дт 377, 125 Кт 69). А при списанні такого активу на систематичній основі, зокрема, у сумі амортизації, визнається дохід (Дт 69 Кт 718 або 719). Сам актив (точніше, його справедлива вартість), так само списується на збутові витрати.