• Посилання скопійовано

Оподаткування податком на прибуток роялті, отриманого від нерезидента

Підприємство - резидент України уклав ліцензійну угоду з підприємством - резидентом Естонії на право використання продукту на території Естонії, за якою отримує роялті. Як оподатковувати отримане роялті податком на прибуток?

Відповідно до норм пп. 134.1.1 ПКУ об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження як з України так і за її межами.

Тобто, роялті, отримане від нерезидента, включається до складу фінрезультату до оподаткування, який є основою для визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток. Отже, з отриманого роялті у складі оподатковуваного доходу справляється податок на прибуток.

Але відповідно до пп. 141.4.9 ПКУ суми податку на прибуток, отриманого з іноземних джерел, що сплачені суб’єктами господарювання за кордоном, зараховуються під час сплати ними податку в Україні.

Розмір зарахованих сум податку з іноземних джерел протягом податкового (звітного) періоду не може перевищувати суми податку, що підлягає сплаті в Україні таким платником податку протягом такого періоду.

Не підлягають зарахуванню у зменшення податкових зобов’язань такі податки, сплачені в інших країнах:

  • податок на капітал/майно та приріст капіталу;
  • поштові податки;
  • податки на реалізацію (продаж);
  • інші непрямі податки незалежно від того, підпадають вони під категорію прибуткових податків чи оподатковуються іншими податками згідно із законодавством іноземних держав.

Зарахування сплачених за митним кордоном України сум податку здійснюється за умови подання письмового підтвердження контролюючого органу іншої держави щодо факту сплати такого податку та за наявності чинного міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування доходів.

Таким чином, якщо нерезидент з нарахованих роялті на користь українського підприємства сплатив податок на прибуток, цей податок українське підприємство, яке є платником податку на прибуток, може зарахувати в рахунок сплати податку на прибуток, але в сумі не більше суми податку, який має сплачуватися в Україні.

Дивимося Конвенцію між Урядом України і Урядом Естонської Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Конвенції роялті, які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватись тільки у цій другій Державі.

Однак ці роялті можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але якщо одержувач є фактичним власником роялті, то податок, що визначається таким чином, не може перевищувати 10 % загальної суми роялті (ч. 2 ст. 12 Конвенції).

Тобто, за загальним правилом, роялті, отримане українським підприємством від естонського підприємства, повинне оподатковуватися тільки українським підприємством. Але податок з такого роялті може утримати і естонське підприємство, якщо це передбачено естонським податковим законодавством, тільки сума такого податку не повинна перевищувати 10% суми роялті, за умови, звісно, що українське підприємство є фактичним власником роялті, а не передає його далі іншому фактичному власнику. Щоправда, за умовами розглядуваної ситуації українське підприємство є фактичним власником.

Звісно, що естонське підприємство може утримати податок і в більшій сумі, якщо така більша сума встановлена естонським законодавством. А податок в розмірі 10% зможе застосувати, тільки якщо отримає підтвердження від українського підприємства, що воно є фактичним власником роялті.

Отже, нехай естонське підприємство сплатило з роялті податок в розмірі 10% чи в більшому розмірі.

Надалі українське підприємство може зарахувати цей сплачений податок в рахунок сплати податку на прибуток.

Відповідно до пп. 13.5 ПКУ, для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов'язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об'єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Детально про особливості отримання та легалізації довідок ми писали тут. В статті за цією ссилкою зазначено, що не потрібна додаткова легалізація довідки, якщо документ походить із країни, з якою Україна має міжнародні договори про правову допомогу.

Між Україною та Естонією є такий Договір, який ратифіковано Законом №450/98-ВР.

Таким чином, додаткова легалізація довідки не потрібно. Її всього лише потрібно отримати у місцевому уповноваженому органі (фактично – в податковому органі Естонії).

Окрім того, таку довідку слід перекласти українською. Про особливості перекладу також зазначено тут.

Сума податку, сплаченого естонським підприємством і яка зараховується у зменшення податку на прибуток, відображається в рядку 16.1 додатку ЗП до декларації з податку на прибуток. Ця сума потрапляє до рядка 16 додатку ЗП і, зрештою, відображається в рядку 16 ЗП декларації з податку на прибуток.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 99 грн/міс

Передплатити

Автор: Олександр Золотухін

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Податок на прибуток»

  • Коли нерезиденту подавати останню декларацію з податку на прибуток?
    Представництво нерезидента не є постійним, тому нерезидент планує скасувати реєстрацію платника податку на прибуток, подавши Заяву №1-ОПН з позначкою зняття ознаки платника податку на прибуток. За 2021 та 2022 роки декларація з податку на прибуток нерезидентом подавалася. Коли подати останню декларацію за 2023 рік – до подання Заяви чи після (при отриманні довідки №34-ОПП)?
    01.12.20234
  • Приклад розрахунку податкових різниць за пп. 140.2 та пп. 140.3 ПКУ
    Як розраховувати податкові різниці за пп. 140.2 і пп. 140.3 ПКУ на підставі числового прикладу, наведеного нижче в додаткових умовах?
    11.11.20238622
  • Відтермінування строку для подання уточнюючої декларації з податку на прибуток
    На який термін у зв’язку з карантином і воєнним станом посунулася можливість виправлення помилок у декларації з податку на прибуток, раніше це було 1095 днів. Чи можливо уточнити 2017, 2018 та 2020 роки? Чи потрібно сплачувати штраф і у якому розмірі?
    16.10.202355
  • Помилково не провели коригування фінрезультату у минулих роках: як виправити?
    При самостійному донарахуванні 30% від суми певних операцій у випадках, визначених ст. 39 ПКУ, фінрезультат збільшується та подається уточнюючий розрахунок з податку на прибуток. У яких додатках відобразити таке збільшення? Чи потрібно подавати повторно додатки? Як це відобразити в бухобліку?
    10.10.202375
  • Чи є дохід від заниження ціни експортованих товарів дивідендами?
    При перевірці документації ТЦУ підприємства встановлено заниження ціни експортованих товарів, проданих у 2022 році нерезиденту, за операціями, зазначеними у пп. «г» пп. 39.2.1.1. ПКУ, порівняно із сумою, яка відповідає принципу «витягнутої руки». Нерезидент є резидентом Швейцарської Конфедерації та має організаційно-правову форму SA (Акціонерне товариство). Чи прирівнюється вартість доходу від заниження ціни експортованих товарів до дивідендів? Чи оподатковується податком на доходи нерезидента?
    19.09.202322