Оплату додаткової відпустки працівникам з ненормованим днем включають до витрат як додаткову зарплату

Відповідно до п. 142.1 ПКУ, до складу витрат платника податку включаються витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі — працівники), які включають нараховані витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів, робіт, послуг, витрати на оплату авторської винагороди та за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін, (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами розділу IV цього Кодексу).

Працівникам з ненормованим робочим днем згідно зі ст. 8 Закону України від 15 листопада 1996 року №504/96-ВР «Про відпустки» за особливий характер праці надається щорічна додаткова відпустка тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою. Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах.

Пунктом 1.3 Інструкції зі статистики заробітної плати (далі — Інструкція), затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.04 №5, визначено, що фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати, фонду додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Оплата додаткових відпусток (понад тривалість, передбачену законодавством), наданих відповідно до колективного договору, відноситься до додаткової заробітної плати (пп. 2.2.12 Інструкції).

З урахуванням зазначеного, платник податку може включити до складу витрат оплату додаткових відпусток в межах 7 календарних днів на кожного працівника з ненормованим робочим днем як додаткову заробітну плату за умови, що надання такої відпустки передбачено колективним договором (трудовою угодою). При цьому колективним договором (угодою) має бути визначено списки посад, робіт та професій, за якими працівникам з ненормованим робочим днем надається така додаткова відпустка.