ШІ-консультант

Поставте запитання ШІ-консультанту

і отримайте відповідь за 60 секунд

  • Податки
  • Військовий облік
  • Звітність
  • Трудове право
  • Бухоблік

Консультую з податкового та бухобліку

Поставте ваше запитання

  • Посилання скопійовано

Збитки при реорганізації шляхом виділу

Реорганізованому в 2020 року шляхом виділу підприємству передано частину збитків. Дохід виділеного підприємства за 2020 рік - менше 40 млн грн. Як отримані збитки відображати в балансі? Чи можна на збитки зменшити прибуток? Як облікувати різницю за пп. 140.4.5 ПКУ у більшому розмірі, ніж передбачено цим підпунктом?

Цій консультації більше 3-х років. Українське законодавство складне і мінливе, тож на даний момент редакція не гарантує її 100% актуальність. У разі сумнівів скористайтесь пошуком, щоб читати свіжіші статті і консультації, або зверніться за допомогою до нашого ШІ-консультанта.

Як отримані збитки відображати в балансі?

Відповідно до ч. 1 ст. 109 ЦКУ, виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб. Тобто, підприємство, утворене шляхом виділу, отримує за розподільчим балансом майно, права та обов’язки.

Отримане майно, права та обов’язки відображаються в балансі такого підприємства. Оскільки отримання майна, прав і обов’язків відбулося серед року, то складаючи баланс за перший рік існування підприємства (в ситуації, яку ми розглядаємо, за 2020 рік), в такому балансі будуть відсутні показники на початок року, а будуть тільки показники на кінець року.

Отримані підприємством внаслідок реорганізації збитки будуть відображатися разом з прибутками чи збитками поточного, 2020 року в рядку 1420 «Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)», в графі 4 «На кінець звітного періоду».

Наприклад, якщо внаслідок реорганізації отримано збитків 90 000 грн, а прибуток поточного року - 300 000 грн, то в цьому рядку на кінець року буде відображена сума прибутку - 210,0 тис. грн.

 

Чи можна на збитки зменшити прибуток?

В бухобліку можна. У загальному порядку.

В податковому обліку податку на прибуток правонаступник може фінрезультат до оподаткування зменшити на від’ємний результат оподаткування (збиток), отриманий від правопопередника, в порядку, встановленому пп. 140.4.5 ПКУ. Така можливість з’явилася з 23.05.2020 р. завдяки змінам, внесеним до пп. 140.4 ПКУ, згідно з Законом №466-IX.

У разі виділу зменшити фінрезультат до оподаткування можна у періоді затвердження розподільчого балансу пропорційно до отриманої частки майна згідно з розподільчим балансом.

«Пропорційно до отриманої частки майна» означає таке:

Наприклад, підсумок пасиву балансу правопопередника складає 900 000 грн, в т.ч.:

  • збитки (до підсумку включаються з мінусом) – 300 000 грн;
  • кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги – 1 200 000 грн.

Нехай за розподільчим балансом правонаступнику передається 30% майна правопопередника і, відповідно, 30% пасиву балансу.

Це означає, що правопопереднику потрібно передати 270 000 грн (900 000 х 30%) пасиву, в т.ч.:

  • збитки (до підсумку включаються з мінусом) – 90 000 грн (300 000 х 30%);
  • кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги – 360 000 грн (1 200 000 х 30%).

У цьому разі правопопередник має право зменшити фінрезультат до оподаткування на 90 000 грн. Адже збитки отримані пропорційно до отриманої частки майна.

А якщо передадуть іншу суму збитку, яка перевищує відповідну пропорцію, то фінрезультат до оподаткування можна буде зменшити тільки на пропорційну суму.

Наприклад, нехай правопопереднику передали 270 000 грн (900 000 х 30%) пасиву, в т.ч.:

  • збитки (до підсумку включаються з мінусом) – 200 000 грн (300 000 х 66,6667%);
  • кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги – 470 000 грн (1 200 000 х 39,16667%).

Тобто, збитки передані не в пропорційному до майна, а в більшому розмірі. У такому разі зменшити фінрезультат можна тільки на пропорційну суму – на 90 000 грн.

 

Як облікувати різницю за пп. 140.4.5 ПКУ у більшому розмірі, ніж передбачено цим підпунктом?

В податковому обліку податку на прибуток відображається різниця тільки в сумі, визначеній цим підпунктом. За даними наведеного вище прикладу – тільки 90 000 грн.

Платники-правонаступники до внесення змін до Декларації можуть відобразити суму від’ємного значення об’єкта оподаткування платника податку, що реорганізується, у рядку 3.2.4 додатка РІ до Декларації.
саме так радить робити податкова, відповідаючи на питання в підкатегорії 102.20.02, ЗІР: «Чи має право підприємство-правонаступник, що утворилось після реорганізації (шляхом злиття, поділу, виділу тощо) зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування підприємства, що ліквідувалось?».

В новій формі декларації з податку на прибуток (див. Наказ Мінфіну від 29.10.2020 р. №649, яким внесено зміни до Наказу Мінфіну від 20.10.2015 р. №897) ця сума збитку відображається в рядку 3.2.4.1 додатку РІ до декларації.

А те, що перевищує цю суму (за даними прикладу – 200 000 – 90 000 = 110 000 грн), взагалі в податковому обліку ніяк не відображається.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до повного тексту цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Ще не передплатник, проте теж хочете скористатись такою можливістю?

Оформіть пакет «Мій асистент» усього за 199 грн/міс або спробуйте безкоштовну передплату на 14 днів прямо зараз

Оформити передплату Спробувати безкоштовно

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/Податок на прибуток

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «Податок на прибуток»

  • Неподання декларацій ФОП за 2014–2025 роки: алгоритм дій у 2026 році за ПКУ (аудіоверсія)
    ФОП на загальній системі оподаткування не подавав декларації про майновий стан і доходи за 2014–2025 роки. Як у 2026 році визначити обов’язок подання декларацій за ці періоди, подати пропущену звітність і врегулювати податкові зобов’язання? Які строки давності та штрафні санкції слід врахувати?
    29.10.2026172
  • Коли бухгалтер набуває статусу СПФМ та як уникнути обов'язків фінмоніторингу (аудіоверсія)
    Надаю послуги бухобліку як ФОП (КВЕД 69.20). Нещодавно отримав лист від Мінфіну з вимогою зареєструватися в Держфінмоніторингу як суб'єкт первинного фінансового моніторингу. Чи зобов'язаний я автоматично ставати на облік лише через наявність такого КВЕД, якщо фактично лише обробляю первинку клієнтів і формую звіти? Як сформулювати договір, щоб не потрапити під обов'язки фінмоніторингу?
    26.10.202697
  • Зменшення податкових збитків на 300 тис. грн у 2026 році за результатами перевірки ДПС — додаток РІ (аудіоверсія)
    Підприємство з 2023 року декларує збитки з податку на прибуток. За результатами перевірки ДПС у 2025 році за період 2021–2023 років донараховано дохід за 2023 рік у сумі 300 тис. грн за операціями, що підпадають під 30% коригування відповідно до правил ТЦУ. Підприємство погоджується з донарахуванням. Як відобразити його в декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2026 року, якщо податок до сплати не виникає, а зменшується лише від’ємне значення? Чи застосовується рядок 3.1.7 додатка РІ?
    26.10.2026392
  • Дивіденди від платника єдиного податку у 2026 році: метод участі в капіталі (аудіоверсія)
    Інвестор - платник податку на прибуток, частка у дочірньому підприємстві — 100%. Дочірнє підприємство є платником єдиного податку IV групи. Інвестор ретроспективно переходить з обліку інвестиції за собівартістю на метод участі в капіталі. За методом участі дивіденди відображаються Дт 373 Кт 14 без визнання бухгалтерського доходу. Чи підлягають такі дивіденди оподаткуванню податком на прибуток та які податкові ризики зміни методу обліку?
    21.10.202652
  • Зіставна компанія у ТЦУ у 2026 році: пов’язаність через директора та ризики (аудіоверсія)
    Для цілей трансфертного ціноутворення у 2026 році оцінюється можливість використання для ТОВ 1 зіставної компанії – ТОВ 2. Види діяльності ТОВ 1 та ТОВ 2 збігаються, а директор ТОВ 1 одночасно пов’язаний із ТОВ 2. Чи впливає така пов’язаність на критерії незалежності та допустимість використання ТОВ 2 як зіставної компанії відповідно до ст. 39 ПКУ?
    20.10.202673