Від офшорного нерезидента можна отримувати тільки кредит, а позику не можна

З визначення позики, наведеного у пп. 14.1.267 ПКУ, випливає, що від офшорного нерезидента можна отримувати тільки кредит, а позику не можна.

Ні отримання кредиту, ні його повернення не спричиняють податкових наслідків у позичальника, навіть у випадку, якщо кредитодавець є «офшорником». Особливості виникатимуть щодо обліку відсотків за таким кредитом. Так, відповідно до п. 161.2 ПКУ, у разі оплати товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, що мають офшорний статус «... витрати платників податку на оплату вартості таких товарів (робіт, послуг) включаються до складу їх витрат у сумі, що становить 85 відсотків вартості цих товарів (робіт, послуг)».

Згідно з п. 161.2 ПКУ: «У разі укладення договорів, які передбачають здійснення оплати товарів (робіт, послуг) на користь нерезидентів, що мають офшорний статус, чи при здійсненні розрахунків через таких нерезидентів або через їхні банківські рахунки, незалежно від того, чи здійснюється така оплата (у грошовій або іншій формі) безпосередньо або через інших резидентів або нерезидентів, витрати платників податку на оплату вартості таких товарів (робіт, послуг) включаються до складу їхніх витрат у сумі, що становить 85 відсотків вартості цих товарів (робіт, послуг).

Правило, визначене цим пунктом, починає застосовуватися з календарного кварталу, що настає за кварталом, на який припадає офіційне опублікування переліку офшорних зон, встановленого Кабінетом Міністрів України.

У разі необхідності внесення змін до цього переліку такі зміни вносяться не пізніше ніж за три місяці до нового звітного (податкового) року та вводяться в дію з початку нового звітного (податкового) року».

Тобто при оплаті нарахованих відсотків за користування кредитом від офшорного нерезидента до витрат платник податку (у разі виконання і вимог ст. 141 ПКУ) зможе віднести тільки 85% вартості користування кредитом.