Визначаємо суму чистого прибутку підприємства

Дізнатись про суму чистого прибутку підприємства, тобто про позитивний фінансовий результат діяльності за певний період після утримання з нього податків, можна з фінансової звітності такого підприємства.

Склад фінансової звітності та вимоги до її складання загальними положеннями визначає ст. 11 Закону про бухоблік. При цьому, наприклад, для банків склад та форми фінансової звітності визначає НБУ.

А для більшості недержавних підприємств — Мінфін за погодженням із Держстатом. На сьогодні таких форм є два види — звичайна (наводиться в НП(С)БО 1) і скорочена (наводиться в НП(С)БО 25). Але обидві вони містять необхідний мінімум — Баланс і Звіт про фінансові результати.

В балансі чистий прибуток — це складова власного капіталу підприємства (розділ І пасива). При цьому нерозподілений прибуток, тобто прибуток, щодо якого ще не було прийняте рішення про використання, відображається у рядку 1420 балансу (за даними на початок року і кінець звітного періоду).

Те, як сформована сума чистого прибутку звітного періоду, докладно відображається у розділі І Звіту про фінансові результати. Саме там наводяться за видами доходи і витрати, включаючи податок на прибуток, які виникли у підприємства протягом звітного періоду. І визначається різниця між ними. Докладно про те, як розраховується сума чистого прибутку (або ж збитку) підприємства при складанні фінзвітності, ми говорили тут.

Зверніть увагу: використання чистого прибутку, зокрема виплата дивідендів, не призводить до виникнення витрат у підприємства-емітента. А ось їх отримання передбачає визнання іншого доходу у підприємства-одержувача.

Дані про використання чистого прибутку наводяться у Звіті про власний капітал. Саме там зазначається не лише залишок такого прибутку на початок року, а і залишок решта складових власного капіталу підприємства — статутного, додаткового, резервного тощо. В ньому ж відображається і зміна в цих складових власного капіталу. Зокрема, і збільшення решта видів капіталу підприємства за рахунок чистого прибутку на підставі рішення засновників (учасників). Так, збільшення статутного капіталу за рахунок чистого прибутку підприємства має назву «реінвестиція», про що ми докладно розповімо далі. Але за рахунок чистого прибутку можуть, а в певних випадках, передбачених законом або установчими документами підприємства, зобов'язані створюватися й решта видів капіталів.

Крім того, інформація про нараховані дивіденди зазначається і в розділі ІV «Розрахунок показників прибутковості акцій» Звіту про фінансові результати. Але такий розділ, так само як і Звіт про власний капітал, існують тільки у звичайній формі фінзвітності. Ті ж підприємства, які складають скорочену форму фінзвітності, затверджену НП(С)БО 25, таку інформацію в ній не наводять.