Підприємство має переплату з податку на прибуток: як повернути?

Право платника на залік чи повернення надміру сплачених/стягнутих сум податків, зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому ПКУ, визначено пп. 17.1.10 ПКУ. Обов’язкова умова для здійснення повернення — наявність відповідної заяви платника, поданої протягом 1095 днів з дня виникнення надміру сплаченої суми. Про це зазначено в пп. 43.3 ПКУ.

Пунктом 102.5 ПКУ також  встановлено: заяви про повернення помилково/надміру сплачених зобов’язань або про їх відшкодування можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Тобто, щоб повернути переплату, платник має заявити про своє право на повернення, і на це у нього є тільки 1095 днів. Заяву на повернення складають у довільній формі, але обов’язково зазначають суму і вид переплаченого податку та визначають напрям перерахування коштів.

Згідно з пп. 14.1.115 ПКУ надміру сплаченим грошовим зобов’язанням визнають суму коштів, на певну дату зарахованих до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов’язань, граничний строк сплати яких настав на дату такого платежу.

Зверніть увагу: під час розрахунку надмірних сум беруть до уваги тільки ті нарахування, граничний строк сплати яких уже настав.

Отже, якщо на дату здійснення платежу граничний строк його сплати ще не настав (і простроченої недоплати за цим податком у платника немає), то до настання граничного строку уся сума такого платежу вважатиметься надміру сплаченою. Причому навіть у тому разі, якщо суму, що сплачується достроково, вже задекларовано. Якщо переплата набігала поступово, суди дозволяють починати відлік для всієї суми переплати з дати останнього платежу, що її збільшує (див., наприклад, постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2016 р. у справі №813/145/16).

Переплату можна не тільки повернути, її можна зарахувати в рахунок сплати грошових зобов’язань або податкового боргу з інших платежів (пп. «б» п. 87.1 ПКУ). Такий залік здійснюють тільки за заявою платника згідно з процедурою повернення, закладеною в ст. 43 ПКУ. Тобто на те, щоб зарахувати переплату в рахунок інших податків, теж є тільки 1095 днів, і здійснюється цей залік за такою ж «повертальною» заявою платника.

От тільки напрям перерахування коштів у такій заяві буде інший:

• на погашення грошового зобов’язання і податкового боргу з інших платежів або
• для подальших розрахунків як авансові платежі або грошова застава (на небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення майбутніх митних та інших платежів — субрахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Держказначейства в м. Києві; банківський балансовий субрахунок 2603, відкритий для органу ДФС у відповідному уповноваженому банку, — у разі, якщо кошти переплати вносилися готівкою) (п. 43.4 ПКУ, п. 6 Порядку  №1146).

Для того, щоб зарахувати переплату з податку на прибуток у рахунок інших платежів, жодних додаткових умов, крім наявності відповідної заяви, поданої в установлений строк, дотримуватися не потрібно. А ось у разі повернення переплати має бути дотримано ще одну умову: повернення переплати грошима можливе тільки за відсутності податкового боргу.

Якщо такий є, повернути її вийде лише після його погашення (п. 43.2 ПКУ). Отже, перед тим, як подавати заяву, доцільно провести звірку взаєморозрахунків за всіма податками.

Списати переплату податківці мають право тільки за умови, що стосовно такої переплати не подано заяву про повернення і вона обліковується в ІКП більше 1095 днів без руху (відсутні зменшення і нарахування зобов’язань (у тому числі нульові) та сплата). Відповідні обмеження містить останній абз. п. 4 ч. 2 розд. III Порядку №422.