Відповідно до п. 13 Положення №148 підприємства та ФОП, яким Законом про РРО надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО з використанням відповідних книг обліку і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (зокрема, продаж проїзних і перевізних документів), оприбутковують готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у КОРО або РК.
Суми готівки, що оприбутковуються, повинні відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.
Нагадаємо, що пп. 11 п. 3 Положення №148 касовими документами вважаються - документи (касові ордери та відомості на виплату готівки, розрахункові документи, квитанції програмно-технічних комплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільгосппродукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку.
Відповідно до ст. 2 Закону про РРО розрахунковий документ – це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом про РРО, і зареєстрований у встановленому порядку РРО або заповнений вручну. Тобто проїзні квитки – це розрахункові документи.
Також слід зазначити, що норми п. 4 ст. 9 Закону про РРО дозволяють не застосовувати РРО та РК при продажу проїзних і перевізних документів на автомобільному транспорті з видачею талонів, квитанцій, квитків з нанесеними друкарським способом серією, номером, номінальною вартістю.
Усе про касу і РРО –
у вашій поштовій скриньці!
Нова тематична розсилка від редакції. Ви точно нічого не пропустите
ПідписатисьХочете подивитись,як це виглядає?
У п. 3 розд. IІ Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. №547, передбачена реєстрація КОРО на окрему господарську одиницю, якщо згідно з законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування РРО. Кількість КОРО, що реєструються одночасно, не обмежується.
Форму КОРО на РРО наведено в додатку 1 до цього Порядку, форму КОРО на господарську одиницю – у додатку 2 до цього Порядку.
Нагадаємо, що в Порядку №547 термін «господарська одиниця» вживається у такому значенні: стаціонарний або пересувний об'єкт, у т. ч. транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції.
ДФС в ІПК від 31.01.2018 р. №367/6/99-99-14-05-01-15/ІПК повідомила, що використання форм товарно-касових книг (№11-АП) при наданні послуг пасажирським автомобільним транспортом у разі проведення розрахунків без застосування РРО припинено у зв'язку з втратою чинності наказом Мінтрансу від 31.05.2000 р. №279 «Про затвердження Інструкції про порядок обліку бланків квитків на проїзд автомобільним транспортом та готівки, отриманої від перевезень пасажирів і багажу», відповідно до наказу Мінтрансу від 25.05.2006 р. №503 «Про затвердження Типових форм квитків на проїзд пасажирів і перевезення багажу на маршрутах загального користування».
Наказом №503, зокрема, затверджені типові форми квитків на міські автобуси. При цьому нормативно не встановлено книг спеціальної форми та відповідного порядку їх заповнення для суб'єктів господарювання, які здійснюють перевезення пасажирів та багажу в автотранспорті.
ДФС до запровадження нової форми документа для відображення обліку бланків квитків на проїзд автомобільним транспортом та готівки, отриманої від перевезень пасажирів і багажу, суб'єктам господарювання, які здійснюють перевезення пасажирів та багажу, вважає за можливе використовувати форму КОРО на господарську одиницю, передбачену Порядком №547, здійснюючи в ній записи у зручний для суб'єкта господарювання спосіб, не порушуючи при цьому вимог чинного законодавства.
Виходячи з викладеного зазначимо, що датою оприбуткування виручки від пасажироперевезень рейсовими автобусами в межах міста є дата, вказана у КОРО, які зареєстровані на кожен транспортний засіб. Відповідно операція здавання готівки водіями автобусів вранці наступного дня до каси підприємства вважатиметься внутрішнім переміщенням готівкових коштів.
ПДВ
У пп. 197.1.8 ПКУ встановлено звільнення від оподаткування операції з постачання послуг з перевезення пасажирів міським пасажирським транспортом (крім таксі), тарифи на які регулюються в установленому законом порядку.
ДФС у ІПК від 14.09.2017 р. №1958/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомляє, що ст. 35 Закону «Про автомобільний транспорт» встановлено, що перевезення пасажирів автобусами в режимі регулярних пасажирських перевезень здійснюють автомобільні перевізники на автобусних маршрутах загального користування на договірних умовах із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування може здійснюватися у режимах: звичайному, експресному, маршрутного таксі.
Отже, звільнення від оподаткування ПДВ, встановлене пп. 197.1.8 ПКУ, може застосовуватись до операцій з надання послуг з перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах загального користування у випадку, якщо послуги з перевезення здійснюються у межах населеного пункту, та тарифи на такі перевезення встановлені уповноваженим органом.
У разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи цього Кодексу та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком (п. 201.3 ПКУ).
При цьому податкова накладна може бути складена за щоденними підсумками опеацій у разі виписки транспортних квитків (п. 201.4 ПКУ).
Згідно з п. 201.1 ПКУ на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.
Пунктом 201.10 ПКУ встановлено, що податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в ЄРПН.
Реєстрація податкових накладних у ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
- для податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, у якому вони складені;
- для податкових, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, у якому вони складені.
У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з ПКУ.
Порушення платниками ПДВ граничного строку, передбаченого п. 201.10 ПКУ, для реєстрації податкової накладної в ЄРПН тягне за собою накладення на платника цього податку, штрафу в розмірі, встановленому в п. 1201.1 ПКУ.
Зазначені штрафи не застосовуються до платників ПДВ, які порушили граничний строк реєстрації податкової накладної в ЄРПН, якщо податкова накладна, що не надається отримувачу (покупцю), складена на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.
Увага!
Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook
Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!
Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.
Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс
Передплатити