• Посилання скопійовано

Які податкові наслідки експорту послуг «Дизайн» платником єдиного податку та ПДВ?

Приватне підприємство на єдиному податку з ПДВ планує провести експорт послуг «Дизайн» (малюнок). Чи можливо це для підприємства? Що для цього потрібно?

Види діяльності, що унеможливлюють перебування суб'єктів господарювання (юросіб та фізосіб – підприємців) на спрощеній системі оподаткування, наведені у п. 291.5 ПКУ. Діяльність з постачання послуг дизайну нерезидентам серед них відсутня (тобто вона є можливою для платників єдиного податку).

Відповідно до пп. «б» п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, згідно зі ст. 186 ПКУ.

Поняття «експорт послуг» у чинній редакції ПКУ відсутнє, замість нього є визначення місця надання послуг – п. 186.2 та п. 186.3 ПКУ.

У разі постачання послуг з дизайну необхідно визначитися з передачею нерезиденту майнових прав на дизайн (малюнок). Оскільки об'єктами права інтелектуальної власності є, зокрема, твори живопису, архітектури, скульптури та графіки, а також фотографічні твори (ст. 420 та 433 ЦКУ).

У пп. 14.1.185 ПКУ постачання послуг визначено як будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав щодо таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

При цьому пп. 14.1.225 ПКУ передбачено, що роялті – це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об'єкта права інтелектуальної власності, а саме на будь-які літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо- чи телевізійного мовлення, передачі (програми) організацій мовлення, інших аудіовізуальних творів, будь-які права, які охороняються патентом, будь-які зареєстровані торговельні марки (знаки на товари і послуги), права інтелектуальної власності на дизайн, секретне креслення, модель, формулу, процес, права інтелектуальної власності на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі, отримані, зокрема, за придбання примірників (копій, екземплярів) об'єктів інтелектуальної власності, які втілені в електронній формі, для використання за своїм функціональним призначенням для кінцевого споживання.

Місцем надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності, у т. ч. за ліцензійними договорами вважається місце, у якому отримувач послуг зареєстрований як суб'єкт господарювання (пп. «а» п. 186.3 ПКУ).

ДФС в ІПК від 07.06.2017 р. №523/6/99-99-15-03-02-15/ІПК повідомляє: у разі, якщо резидент - платник ПДВ (постачальник послуг) надає нерезиденту (отримувачу послуг) майнові права інтелектуальної власності на об'єкт інтелектуальної власності, то така операція не є об'єктом оподаткування ПДВ. Оскільки місцем постачання вказаних послуг вважається місце, у якому зареєстрований нерезидент, тобто за межами митної території України.

Згідно з пп. 196.1.6 ПКУ не є об'єктом оподаткування операції, зокрема з виплат роялті у грошовій формі. У разі, якщо умовами цивільно-правового договору, укладеного між постачальником та покупцем, передбачено надання останньому права на використання об'єкта права інтелектуальної власності без можливості його продажу або здійснення відчуження в інший спосіб, то отримання постачальником платежу від покупця як винагороди за надання такого права на використання для цілей оподаткування ПДВ визначається як роялті. Така операція відповідно не є об’єктом оподаткування ПДВ (лист ДФС від 12.09.2016 р. №19603/6/99-99-15-03-02-15).

Незважаючи на відсутність об’єкту оподаткування ПДВ, обсяги постачання таких послуг вказуються у рядку 5 декларації з ПДВ з деталізацією у таблиці 1 додатку Д6 до декларації.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Бондаренко Олена

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20245
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024479
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024248