• Посилання скопійовано

Печатка підприємцеві потрібна, але це може бути тільки печатка «Для податкових накладних»

Я — приватний підприємець, платник ПДВ. У п. 201.1 ПКУ зазначено, що податкова накладна скріплюється печаткою за її наявності. Чи означає це, що я можу працювати без печатки і не скріплювати печаткою податкові накладні, які я видаю покупцям?

Відразу скажемо, що відповідь на поставлене запитання негативна. Всі платники ПДВ, у тому числі і приватні підприємці, повинні скріплювати печаткою видані ними податкові накладні.

А зараз про все за порядком. На час підготовки цієї відповіді п. 201.1 ПКУ звучить таким чином: «Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну…».

Слова «за наявності» можуть наштовхнути на думку, що печатка на податковій накладній вже не є обов'язковою. Проте слід взяти до уваги те, що до цього пункту двічі вносилися зміни. Зокрема, пп. 10 п. 1 розділу I Закону №4014 пункт 201.1 ПКУ було доповнено словами «за наявності». Слід також пам'ятати про те, що вищезгаданий пп. 10 п. 1 розділу I Закону №4014 набере чинності з дня набрання чинності законом щодо встановлення принципу здійснення господарської діяльності суб'єктами приватного права без застосування печатки (див. п. 1 розділу II Закону №4014).


Відповідний законопроект від 11.03.2011 р. №8215, який запроваджує принцип здійснення господарської діяльності суб'єктами господарювання приватного права без печатки як обов'язкового атрибуту ведення господарської діяльності, вже виносився на розгляд Верховної Ради України 17 березня 2011 р., але вона відмовилася прийняти його за основу і надіслала на доопрацювання. На цьому етапі законопроект №8215 перебуває і досі.

Таким чином, ми доходимо висновку, що доповнення п. 201.1 ПКУ словами «за наявності» ще не набрало чинності і коли набере — наразі не відомо. А це означає, що податкова накладна поки що скріплюється печаткою у всіх випадках без винятку, і якщо ви — приватний підприємець і платник ПДВ, то вам обов'язково потрібна печатка для скріплення податкових накладних.

Така сама відповідь міститься в листі ДПСУ від 31.10.2012 р. №4519/0/61-12/17-1216: «норма щодо скріплення податкових накладних печаткою (за її наявності) у редакції Закону України від 04.11.2011 р. №4014-VI <...>, визначена п. 201.1 ст. 201, нині не діє». Щоправда, в цьому листі немає посилання на п. 1 розділу II Закону №4014, згідно з яким набрання чинності цією нормою відсунуто на невизначений термін.

Зазначимо також, що процитований лист роз'яснює ще й деякі інші питання щодо скріплення печаткою податкових накладних, а саме можливість використання для цієї мети окремої печатки «Для податкових накладних». Так, згідно з п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. №1379, для скріплення податкових накладних може бути виготовлено окрему печатку «Для податкових накладних». Оскільки в решті аспектів своєї роботи приватні підприємці можуть обходитися без основної печатки, вони можуть виготовляти тільки печатку «Для податкових накладних».

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20245
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024479
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024248