Оренда серверу: наслідки з ПДВ та сплати податку з доходів нерезидента-орендодавця

Податок з доходів нерезидентів (податок на репатріацію)

Якщо нерезидент, який надає послугу, є юрособою, оподаткування його доходів здійснюється за правилами п. 141.4 ПКУ.

Так, відповідно до пп. 141.4.1 ПКУ доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку за ставками, визначеними ст. 141 ПКУ. Сам перелік таких доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України, теж визначено у пп. 141.4.1 ПКУ. При цьому працюють наступні правила.

Правило перше – оподатковуються податком на прибуток лише ті доходи, які чітко визначені пп. 141.4.1 ПКУ.

Серед них, згідно з пп. «й», зазначені інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення. Тобто, якщо йдеться про послуги, які не зазначені у пп. 141.4.1 ПКУ, то такі послуги резидентом податком на прибуток (або, як його ще часто називають, податком на репатріацію) не оподатковуються.

Орендна (лізингова) плата у пп. 141.4.1 ПКУ зазначена (пп. «ґ»). Отже, вона оподатковується податком на прибуток, і сплатити цей податок та відзвітувати про нього має саме резидент – суб’єкт господарювання, який користується орендованим майном і сплачує за це орендну плату.

Друге правило – пп. 141.4.2 ПКУ встановлює ставку 15%, за якою доходи нерезидента-юрособи оподатковуються у загальному випадку.

Але деякі підпункти п. 141.4 ПКУ встановлюють окремі ставки для певних видів доходів (наприклад, для фрахту 6% - пп. 141.4.1 ПКУ, для винагороди за рекламні послуги 20% - пп. 141.4.6 ПКУ). 

Для орендної плати спеціальної ставки податку на прибуток не встановлено.  Тому орендна плата за оренду серверу має оподатковуватися резидентом-орендарем  за ставкою в розмірі 15%.

Виняток: ставка податку на прибуток для доходів нерезидентів, встановлена ПКУ, застосовується за умови, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності. Такий порядок оподаткування та сплати податку встановлено пп. 141.4.2 ПКУ.

Щоб не сплачувати податок з доходів в Україні або сплачувати його за меншою ставкою за міжнародною угодою (як правило, у формі угоди про уникнення подвійного оподаткування), нерезидент, який отримує дохід джерелом походження з України, та резидент, який виплачує такі доходи, повинні дотримуватися правил, встановлених ст. 103 ПКУ.

Крім цього, для розуміння того, як працюють угоди про уникнення подвійного оподаткування, радимо прочитати лист ДПСУ від 27.12.2012 р. №12744/0/71-12/12-1017. Хоча норми ПКУ, на які в ньому посилаються, вже застарілі, але решта в цьому листі є цікавим і корисним.

Правило третє – пп. 141.4.2 ПКУ визначає, що цей податок сплачується за рахунок доходів нерезидента і сплачується до бюджету під час такої виплати.

Але в деяких випадках окремі підпункти п. 141.4 ПКУ встановлюють обов’язок резидента, що виплачує дохід нерезиденту, сплатити податок з такого доходу за власний рахунок (приклад - винагорода за рекламні послуги  (пп. 141.4.6 ПКУ).

Щодо орендної плати, то податок на прибуток  утримується з її суми, а отже, нерезидент отримає такий дохід за мінусом сплаченого за нього податку.

Інформацію про виплачені доходи нерезидентам, суми утриманого з них податку та застосовану для оподаткування ставку резиденти зазначають у додатку ПН до декларації з податку на прибуток підприємства та відповідно й у рядку 23 ПН самої декларації. 

Оподаткування ПДВ

ДФСУ у листі від 29.06.2016 р. №14156/6/99-99-15-03-02-15 зазначила, що сервер підпадає під поняття рухомих речей. Такий висновок податківці зробили на основі положень п. 2 ст. 181 ЦКУ та п. 2 Порядку №522.

Якщо сервер знаходиться на території  України

Правила оподаткування ПДВ послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, визначено ст. 208 ПКУ.

Отримувач послуг, що постачаються нерезидентами, місце постачання яких розташоване на митній території України, нараховує ПДВ за основною ставкою податку на базу оподаткування, визачену згідно з п. 190.2 ПКУ (п. 208.2 ПКУ). Отже, незалежно від того, які послуги надаються нерезидентом, оподаткувати їх треба за ставкою 20%!

За п. 190.2 ПКУ базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких послуг з урахуванням податків та зборів, за винятком ПДВ, що включаються до ціни постачання відповідно до законодавства. Визначена вартість перераховується в національну валюту за валютним (обмінним) курсом НБУ на дату виникнення податкових зобов'язань.

Складати ПН потрібно за загальними правилами, на дату першої події (оплата послуг нерезиденту або за датою оформлення акту послуг за відповідний місяць в залежності від того,що відбулося раніше). 

При цьому отримувач послуг прирівнюється до платника податку для цілей застосування правил розділу V ПКУ, зокрема, щодо сплати податку (п. 208.5 ПКУ). У такому випадку у отримувача-платника ПДВ буде обов’язок нарахувати ПЗ з ПДВ та право на ПК з ПДВ за цією операцією. В декларації з ПДВ ПЗ з ПДВ слід буде відобразити в рядку 6, а ПК – у рядку 13. 

З огляду на зміст п. 4 розд. V Порядку №21 у рядку 6 вказуються обсяги послуг, отриманих від нерезидента на митній території України, а також коригування податкових зобов’язань, нарахованих за такими операціями. Тому обов’язок щодо заповнення відповідних рядків додатку Д1 виникає тільки у разі коригування раніше нарахованих ПЗ з ПДВ. 

Якщо сервер знаходиться за межами України

Оскільки місцем постачання нерезидентом послуг із надання в оренду (лізинг) рухомого майна (у тому числі серверів у мережі Інтернет) резиденту - платнику ПДВ вважається фактичне місце їх постачання, то операція з постачання послуг з оренди серверу за межами території України не є об’єктом оподаткування ПДВ. Це випливає із норми пп. "г" пп. 186.2.1 ПКУ, в якому йдеться про інші види послуг, пов'язаних із рухомим майном.

Хоча, якщо ж спиратися саме на пп. "г" п. 186.3 ПКУ, то місцем постачання є місце отримання послуг.  В такому разі у отримувача послуг виникає об'єкт оподаткування ПДВ.

Радимо звернутися до ДФС за письмовою консультацією з цього приводу.

Операції з отримання резидентом послуг від нерезидента, місце постачання яких визначено за межами митної території України, повинні бути відображені у рядку 5 декларації з ПДВ з заповненням додатку Д6.