• Посилання скопійовано

Оформлення податкових накладних у випадку декількох постачань у рамках одного договору

Як правильно оформляти податкові накладні у випадку декількох постачань у рамках одного договору?

За умовами цього запитання бухгалтер продавця веде бухоблік і податковий облік ПДВ у розрізі договорів. Тобто заборгованість виводиться в цілому за довором, та складаються податкові накладні за першою подією в рамках договору. А бухгалтер покупця веде облік у розрізі рахунків, виписаних у рамках договору. І вимагає, щоб постачальник дотримувався такого порядку: при отриманні передоплати за одним рахунком складається податкова накладна, при відвантаженні товару за іншим рахунком складається ще одна податкова накладна.

Вирішити це питання можна двома способами. 

Перший спосіб – це складання податкових накладних за фактом виникнення податкових зобов’язань у продавця. Під час складання податкових накладних за фактом поставки товару береться до уваги номенклатура товару, що зазначена у податкових накладних, складених за фактом передплати, якщо така передплата мала місце. Виходячи з цієї номенклатури складаються податкові накладні на подальші поставки товару та оплати.

Наприклад, за договором було виставлено рахунок, у якому зазначено:

  • 100 одиниць товару А за ціною 6 грн за одиницю з ПДВ, на суму 600 грн;
  • 300 одиниць товару Б за ціною 2 грн за одиницю з ПДВ, на суму 600 грн.

Всього на суму 1200 грн.

За цим рахунком було здійснено 50%-ву передплату в сумі 600 грн. В податковій накладній на передплату було зазначено:

  • 50 одиниць товару А за ціною 6 грн за одиницю з ПДВ, на суму 300 грн;
  • 150 одиниць товару Б за ціною 2 грн за одиницю з ПДВ, на суму 300 грн.

Всього на суму 1200 грн.

Але фактично було поставлено тільки товар Б – повністю, всі 300 одиниць на суму 600 грн. В цьому випадку слід скласти ще одну податкову накладну на другі 150 одиниць товару Б на загальну суму 300 грн, незважаючи на те, що податкова накладна на 600 грн вже складена.

Потім було здійснене постачання товару А – поставлено весь обсяг товару 100 одиниць. На дату постачання товару А слід буде скласти податкову накладну на другі 50 одиниць товару А, на загальну суму 300 грн.

Таким чином, на 50%-ву передплату буде складена податкова накладна на суму 600 грн, та за двома поставками буде складно ще дві податкові накладні по 300 грн.

Як варіант, на дату постачання повної кількості товару Б 300 одиниць можна не складати ще одну податкову накладну на 150 одиниць * 2 грн = 300 грн, а зробити розрахунок коригування до податкової накладної на передплату 600 грн, зменшивши кількість товару А на 50 одиниць та збільшивши кількість товару Б на 150 одиниць. Таким чином, у податковій накладній разом з РК буде відображено 300 одиниць товару Б.

Тоді при наступному постачанні всього обсягу товару А слід буде скласти ще одну податкову накладну, вказавши в ній 100 одиниць товару А за ціною 6 грн на загальну суму 600 грн.

Отже, вимоги покупця цілком обґрунтовані.

Другий спосіб – це застосування норми п. 201.4 ПКУ про зведені податкові накладні. Платники ПДВ в разі здійснення постачання товарів/послуг протягом періоду, за який складається така податкова накладна, постачання яких має безперервний або ритмічний характер, покупцям - платникам ПДВ - можуть складати не пізніше останнього дня місяця, в якому здійснено такі постачання, зведені податкові накладні на кожного платника податку, з яким постачання мають такий характер протягом періоду, за який складається така податкова накладна, з урахуванням усього обсягу постачання товарів/послуг відповідному платнику протягом такого місяця.

У разі якщо станом на дату складення зазначених податкових накладних сума коштів, що надійшла на поточний рахунок продавця як оплата (передоплата) за товари/послуги, перевищує вартість поставлених товарів/послуг протягом місяця, таке перевищення вважається попередньою оплатою (авансом), на суму якої складається податкова накладна у загальному порядку не пізніше останнього дня такого місяця.

Для цілей п. 201.4 ПКУ ритмічним характером постачання вважається постачання товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць.

Звертаємо увагу, що тут навіть не вимагається постачання в рамках одного договору, важливо лише постачання товарів одному покупцю, при цьому це має бути саме ритмічне чи безперервне відвантаження товару (тобто повинно бути дві та більше накладних на місяць), а не здійснення передплати.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Покупець виявився платником ПДВ: алгоритм виправлення та штрафні ризики
    Наша компанія здійснила продаж товару контрагенту, вважаючи його неплатником ПДВ (у договорі цей статус не був чітко прописаний, а про зміни нас не повідомили). Ми зареєстрували податкову накладну (ПН) на неплатника з умовним ІПН «100000000000». Через місяць покупець звернувся з вимогою надати йому коректну ПН, оскільки, як з’ясувалося, він є діючим платником ПДВ. Чи зобов'язані ми виправляти помилку, якщо на момент продажу ми не мали цієї інформації? Чи загрожують нам штрафи за несвоєчасну реєстрацію нової ПН, адже граничні строки вже минули?
    13.02.202628
  • Відступлення грошової вимоги за договором факторингу та ПДВ
    Підприємство (Замовник) уклало договір на закупівлю електроенергії у постачальника з умовою оплати за рахунок бюджетних коштів. Постачальник здійснював постачання електроенергії у січні. У лютому постачальник повідомив, що 20 січня укладено договір факторингу, за яким право грошової вимоги за цим договором було відступлено Фактору. При цьому Фактор, за даними реєстру ПДВ, не є платником податку. Які особливості ПДВ для сторін?
    12.02.202624
  • Чи нараховуються ПЗ покупцем, якщо згідно умов договору оплата постачальнику здійснюється третьою особою?
    Одночасно з формуванням ПК покупець нараховує ПЗ з ПДВ на суму, що була включена до ПК на підставі ПН постачальника за операцією з постачання, з використанням механізму, визначеного п. 198.5 ст. 198 ПКУ, та скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну зведену ПН
    12.02.202624
  • Дата складання РК при зміні номенклатури
    На яку дату слід складати розрахунок коригування до податкової накладної, сформованої за попередньою оплатою, у разі подальшої зміни номенклатури товарів або послуг?
    12.02.202642
  • Повернення авансу після перереєстрації платником ПДВ: як списати сальдо за субрахунком 643?
    Підприємство отримало аванс у січні 2022 року, перебуваючи на окупованій території, і зареєструвало податкову накладну (ПН). У липні 2023 року реєстрацію платника ПДВ було анульовано. З 01.08.2023 підприємство повторно зареєструвалося платником ПДВ (отримало новий ІПН). У серпні 2024 року аванс повернуто покупцеві. Сформований РК не може бути зареєстрований. Як в обліку списати сальдо за рахунком 643/2 станом на 31.12.2025?
    12.02.202628