Дата розрахунку коригування при зміні суми компенсації за товар

Пунктом 192.1 ПКУ передбачено, що податкові зобов’язання постачальника та податковий кредит покупця, підлягають коригуванню у випадку, якщо здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, на підставі складеного розрахунку коригування. В даному випадку, факт зміни суми компенсації буде засвідчуватись, зокрема, відповідним договором.

У ст. 640 ЦКУ встановлюється, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Направлення договору покупцю на підпис і є фактично направлення такої пропозиції. Відповідно, такий договір буде вважатись укладеним з моменту отримання його підписаного екземпляру особою, що направляла таку пропозицію.

Мінфін у листі від 22.04.2016 р. №31-11410-06-5/11705 зазначав, що, наприклад,  визнання витрат в бухобліку та їх відображення у фінзвітності не залежить від періоду отримання первинних документів від контрагентів. Зокрема, підприємства повинні відображати витрати у фінзвітності в періоді отримання доходів, для яких вони здійснені, або їх фактичного понесення, якщо витрати неможливо пов’язати з доходом.

При цьому відповідно до п. 6 П(С)БО 16 витрати відображаються в сумі, яка є достовірно оціненою. Під достовірною оцінкою суми витрат слід розуміти максимально точну, неупереджену розрахункову суму витрат. Розрахункова сума витрат має ґрунтуватися на актуальній, доступній та надійній інформації. До джерел такої інформації можуть відноситись:

• умови договорів;
• статистична інформація по витратах підприємства за попередні періоди; інформація про зміни тарифних ставок;
• інші джерела, визначені підприємством.

Відповідно до ст. 9 Закону про бухоблік  підставою для бухобліку господарських операцій є первинні документи, які містять інформацію про здійснення госпоперацій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні документи повинні мати визначені Законом обов’язкові реквізити.

Тому Мінфін пропонує: для визнання витрат, щодо яких на момент складання фінзвітності не отримано первинних документів від контрагентів, відповідальною особою складається та передається до бухгалтерської служби документ (наприклад, бухгалтерська довідка) із зазначенням розрахункової суми витрат.

При отриманні первинних документів від контрагентів (після складання та затвердження фінансової звітності) фактична сума витрат, зазначена у таких первинних документах, може відрізнятися від розрахункової суми, попередньо визнаної у періоді їх виникнення. Зазначені розбіжності не є підставою для коригування попередньо визнаної суми витрат попереднього звітного періоду (у тому числі методом "червоного сторно"), крім випадку, якщо така різниця є помилкою та суттєво впливає на фінансову звітність попередніх звітних періодів. Різниця має бути визнана у складі витрат періоду, коли виникли підстави для уточнення суми, наприклад, були фактично одержані первинні документи від контрагента.

Однак, чи можна застосовувати таке роз’яснення в частині визнання доходів (тим більше, їх коригування), доволі спірно. А оскільки підставою для відображення в бухобліку операцій є первинні документи, то й перерахунок ціни і відповідно складання розрахунку коригування необхідно проводити тоді, коли було отримано такі первинні документ. Їх роль в цьому випадку відіграватимуть договір про зміну ціни та акти переоцінки (бухгалтерська довідка для цього не підійде, адже підприємство не може в односторонньому порядку змінити ціну в договорі). Також, не зайвим буде зафіксувати дату факту отримання такого підписаного договору, у журналі вхідної/вихідної документації, або поштовими документами.