Експорт товарів платником ПДВ: як визначити дату податкового зобов'язання?

   Як визначити дату ПЗ з ПДВ?

У питанні ПДВ потрібно звернути увагу на п. 187.11 ПКУ:

"Попередня (авансова) оплата вартості товарів, що вивозяться за межі митної території України чи ввозяться на митну територію України, не змінює значення сум податку, які відносяться до податкового кредиту або податкових зобов'язань платника податку, такого експортера або імпортера".

Це означає, що для експортера не діє "правило першої події". 

Згідно з п. 187.1 ПКУ датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ  в разі експорту товарів є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства. 

Отже, в операціях ЗЕД є свої правила визначення ПЗ з ПДВ:

• правило «першої події» не діє (п. 187.11 ПКУ);
• у разі експорту товарів датою виникнення ПЗ з ПДВ є дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України (пп. "б" п. 187.1 ПКУ);
• вивезення товарів за межі митної території України у митному режимі експорту оподатковується ПДВ за ставкою 0% (пп. "а" пп. 195.1.1 ПКУ);
• товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджене митною декларацією  (пп. 195.1.1 ПКУ);
• на дату виникнення ПЗ платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну з типом причини «07» та зареєструвати її в ЄРПН (п. 201.1 ПКУ). У графі «Отримувач (покупець)» зазначаються найменування (П. I. Б.) нерезидента та через кому — країна, в якій зареєстрований покупець (нерезидент), а в рядку «Iндивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» проставляється умовний IПН «300000000000» (п. 12 Порядку №1307).

Увага, потрібно бути уважним, коли дата оформлення митної декларації та дата фактичного перетинання товаром митного кордону України припадають на різні податкові періоди.

Якщо митне оформлення товарів розпочато наприклад наприкінці червня, але митні процедури завершили на початку липня, слід бути уважним щодо правильного визначення дати виникнення ПЗ з ПДВ та відображення операції у рядку 2 декларації з ПДВ. 

Факт закінчення митного оформлення засвідчується підписом та особистою номерною печаткою посадової особи митного органу, і проставляється дата фактичного вивезення товарів. Електронна МД вважається оформленою за наявності внесеної до неї посадовою особою митного органу відмітки про завершення митного оформлення та засвідчення такої декларації електронним цифровим підписом посадової особи (додатково див. індивідуальну податкову консультацію ДФСУ від 26.05.2017 р. №385/6/99-99-15-03-02-15/IПК).

 Яка звітність подається при експорті?

Згідно з пп. 14.1.191 ПКУ постачання товарів, це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник. Як наслідок, на дату виникнення ПЗ з ПДВ експортер складає ПН та відображає таку операцію у рядку 2 декларації з ПДВ відповідного періоду. 

Якщо кошти та майно, що належать резиденту України перебувають за межами України на звітну дату (1 число кожного кварталу) слід подати декларацію про валютні цінності (затверджена наказом Мінфіну від 25.12.1995 р. №207). Декларація подається протягом 40 к.д., наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Інформацію про проведені поточні операції у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за якими не порушено законодавчо встановлених строків розрахунків, та інформацію про валютні кошти і товари, повернуті з порушенням законодавчо встановлених термінів, відображають у розділі V декларації, який має лише інформаційний характер. Показники V розділу декларації заповнюють зростаючим підсумком з початку року, тимчасом як решту — станом на 1 число звітного кварталу.

Отже, декларуванню підлягає лише наявність у резидентів валютних цінностей та майна, які перебувають за межами України, і декларацію подають лише ті суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, які мають валютні цінності та майно за межами України (лист МГУ ДФСУ від 24.02.2016 р. №4062/10/28-10-06-11).

 Які важливі моменти при розрахунках в операціях експорту?

Відповідно до ст. 1 Закону «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті від експорту продукції підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) такої продукції, що експортується. 

Зверніть увагу, обмеження щодо розрахунків не пізніше 120 календарних днів з 12 червня 2017 року не діє завдяки змінам до Постанови НБУ №410. 

З 16.06.2017 р. до 13.12.2017 р (включно) відповідно до п. 1 Постанови НБУ від 30.05.2017 р. №45 встановлено обов’язковий продаж на міжбанківському валютному ринку у розмірі 50% надходжень в іноземній валюті 1-ї групи Класифікатора іноземних валют та в російських рублях (за виключенням надходжень зазначених у п. 2 цієї постанови).

Співпраця з нерезидентами передбачає операції в іноземній валюті. У питаннях визначення курсових різниць потрібно керуватись П(С)БО 21. Курсова різниця — це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах. I залежить наявність курсових різниць від статті балансу про операцію. Якщо стаття балансу є монетарною,  то потрібно визначати курсові різниці. Згідно з п. 4 П(С)БО 21 монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів Наприклад, в експортних операціях це буде заборгованість покупця-нерезидента за отриманий товар або заборгованість перед покупцем з повернення йому зайвої передплати. Проте, заборгованість перед покупцем за отриманою від нього передплатою (отриманий аванс), яка буде погашатись поставкою товару, не є монетарною статтею.

Визначення курсових різниць відповідно до п. 8 П(С)БО 21 за монетарними статтями в іноземній валюті проводиться на дату балансу, а також на дату здійснення господарської операції. Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат) – субрахунки 714, 945.