• Посилання скопійовано

Чи є послуги, що надає підприємство нерезиденту - об'єктом оподаткування ПДВ?

Підприємство, платник податку на прибуток та ПДВ, надає інформаційно-консультаційні та представницькі послуги нерезиденту та послуги з пошуку персоналу по Україні для роботи за кордоном. За договором, місцем поставки послуг є місцезнаходження замовника-нерезидента. Чи є такі послуги об’єктом оподаткування ПДВ?

Відповідно до п. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ

Тобто, з метою оподаткування ПДВ місце надання послуг визначає не стільки зазначене у договорі або в первинних документах з їх надання, а норми ст. 186 ПКУ

Так, у п. 186.3 ПКУ міститься перелік послуг, місцем постачання яких вважається місце реєстрації отримувача послуг. До таких послуг, зокрема, належать:  консультаційні послуги (підпункт «в») та послуги з надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місце здійснення діяльності покупця (підпункт «г»). 

Таким чином, місце надання цих послуг, якщо вони надаються нерезиденту, вважатиметься за межами митної території України. І такі послуги не є об’єктом оподаткування ПДВ. 

Втім, слід враховувати, що послуги з надання персоналу і послуги з пошуку персоналу – це різні види послуг, тому слід уважно прочитати умови вашого договору. Якщо ви надаєте послуги з аутстафингу (про них ми писали тут>>>), то ПДВ не буде. А ось якщо ви лише допомагаєте знайти персонал для роботи за кордоном та укладаєте із ними договори, як посередник, такі послуги вважаються наданими на митній території України (на підставі п. 186.4 ПКУ) і оподатковуються ПДВ за ставкою 20%.

Читайте також тут>>>

Можливі суперечки із податківцями і щодо назв одного й того ж самого по суті виду послуг: «консультаційні» і «інформаційно-консультативні». Оскільки останнього виду послуг в п. 186.3 ПКУ немає, податківці можуть вирішити, що на цей вид послуг норми п. 186.3 ПКУ не поширюються. А отже, до них теж треба застосовувати норми п. 186.4 ПКУ, і оподатковувати їх як надані на митній території України. 

Те саме стосується надання представницьких послуг, оскільки ст. 186 ПКУ не містить цього виду послуг серед свого переліку. Якщо в акті з наданих послуг так і зазначатиметься «представницькі послуги», такі послуги можуть бути розціненими як послуги, що надаються на території виконавця, а отже будуть об’єктом оподаткування ПДВ. 

Тож, щоб уникнути від їх оподаткування ПДВ, радимо за можливості привести договір та відповідні первинні документи до назв послуг, наведених у п. 186.3 ПКУ. 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Автор: Станіслав Горбовцов

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20249
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024494
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024252