• Посилання скопійовано

Послуги міжнародних перевезень від нерезидента: що з ПДВ?

Підприємство придбало послуги у нерезидента для перевезення туристів з Відня до Львова (маршрут проходитиме як по території України, так і за її межами). Чи потрібно сплачувати ПДВ чи інші податки з даної операції, оскільки вона є частковим імпортом послуг на території України? Чи потрібно реєструватися як суб'єкт ЗЕД?

 ПДВ

Згідно з пп. «е» п. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ, зокрема, є операції платників податку з постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом. Але це стосується платників ПДВ, які здійснюють постачання таких послуг. 

Порядок оподаткування ПДВ отриманих послуг з міжнародного перевезення будь-яким резидентом України (як платником ПДВ, так і неплатником) визначено у ст. 208 ПКУ. За нормами ст. 208 ПКУ під оподаткування ПДВ підпадають лише послуги, надані нерезидентом на митній території України.

В Узагальнюючій податковій консультації щодо порядку оподаткування ПДВ транспортно-експедиторської діяльності, затвердженій наказом ДПСУ від 06.07.2012 р. №610 (далі — УПК №610), податківці визначають місце постачання для послуг з перевезення відповідно до п. 186.4 ПКУ. За вказаним пунктом ПКУ, місцем постачання послуг, не зазначених у пп. 186.2 і 186.3 цієї статті, є місце реєстрації постачальника. Тому якщо послуги перевезення надає перевізник-нерезидент, що не має постійного представництва на митній території України, то операції з постачання таких послуг не підпадають під об’єкт оподаткування ПДВ (незалежно від того, замовнику-резиденту чи замовнику-нерезиденту надаються такі послуги).

Але у підкатегорії 101.20  "ЗІР" дана відповідь на запитання «Який порядок оподаткування ПДВ операцій з постачання нерезидентом послуг з перевезення пасажирів та вантажів на митній території України і за межами митної території України?» із протилежним підходом до визначення місця постачання для цих послуг. Місце постачання послуг із перевезення визначається відповідно до пп. «в» пп. 186.2.1 ПКУ, як більш спеціального. Адже у ньому йдеться про місце постачання послуг, пов’язаних із перевезенням пасажирів та вантажів, яким вважають місце фактичного постачання послуг.

Звертаємо увагу, що в цьому пункті прямо не названо послуги перевезення, а йдеться лише про послуги, що пов’язані з ними. На нашу думку, через це в УПК №610 на цей пункт податківці не посилалися.

Отже, в підкатегорії 102.20 "ЗІР" податківці зазначають, що операція з постачання нерезидентом послуг з перевезення пасажирів та вантажів митною територією України є об’єктом оподаткування і підлягає оподаткуванню за основною ставкою ПДВ. При цьому особою, відповідальною за нарахування та сплату податку до бюджету при постачанні послуг нерезидентом, є особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України.    

Операція з постачання нерезидентом послуг з перевезення пасажирів та вантажів за межами митної території України не підпадає під визначення об’єкта оподаткування ПДВ.

Якщо діяти за цим підходом, то вартість перевезення, яке здійснює нерезидент, потрібно ділити на частину по території України та за її межами. Тоді частину перевезення на митній території України слід оподаткувати за ставкою 20%. Частина вартості такого перевезення, що припадає на закордонну частину маршруту,  не є об’єктом обкладання ПДВ. 

Датою виникнення податкових зобов'язань з ПДВ за операціями з постачання послуг нерезидентами, місцем надання яких є митна територія України, є дата списання коштів з банківського рахунку платника ПДВ в оплату послуг або дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше (п. 187.8 ПКУ).

Див. також лист ДФС у м. Києві від 26.01.2016 р.  №1260 /10/26-15-11-01-18.

Хоча в даному випадку здійснюється операція міжнародного перевезення, все одно отримувач послуг від нерезидента повинен застосовувати ставку 20%, а не 0%, тому що пріоритетною у цій ситуації є спеціальна ст. 208 ПКУ, у якій фігурує лише основна ставка податку — 20% (п. 208.2 ПКУ). 

Відповідно до п. 208.4 ПКУ, якщо отримувача послуг не зареєстровано як платника ПДВ, то податкову накладну він не складає. Він подає Розрахунок податкових зобов’язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник ПДВ, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків. 

Отже, маємо два підходи контролерів до обкладання ПДВ послуг з міжнародного перевезення, отриманих від нерезидента – неплатника ПДВ:

  1. УПК №610, згідно з якою такі послуги не є об’єктом обкладання ПДВ;
  2. підкатегорія 102.20 ЄБПЗ, яка передбачає, що частина вартості перевезення на митній території України оподатковується ПДВ за ставкою 20%, а частина вартості такого перевезення за кордоном не є об’єктом обкладання ПДВ.

З огляду на це, ми рекомендуємо звернутися за індивідуальною податковою консультацією, посилаючись на норми УПК №610.

 

Оподаткування доходів нерезидентів

Деякі доходи нерезидентів оподатковуються податком на доходи нерезидентів за ставкою 15% згідно з п. 141.4 ПКУ українським підприємством, що здійснює відповідні виплати. Але зі складу цих доходів виключено доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг (пп. «й» п. 141.4.1.ПКУ).

Отже, податок на доходи нерезидентів сплачувати не потрібно.

 

Облік осіб, які здійснюють операції з товарами

Згідно зі ст. 455 Митного кодексу ДФСУ веде облік осіб, які здійснюють операції з товарами. Порядок такого обліку затверджено наказом Мінфіну від 15.06.2015 р.  №552. Взяття на облік осіб, які здійснюють операції з товарами, проводиться одноразово у відповідному підрозділі будь-якої митниці:

  • за зверненням таких осіб, у тому числі засобами електронного зв’язку, до відповідних підрозділів митниць;
  • при першому здійсненні такими особами операцій з товарами, контроль за якими відповідно до Кодексу та інших актів законодавства України покладено на митниці ДФС.

Отже, придбання послуг резидентом у нерезидента не є підставою для взяття такого резидента на облік.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Єгорова Юлія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    Сьогодні 13:10
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024462
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245