• Посилання скопійовано

Оренда приміщення тягне за собою або зміну юрадреси, або подання повідомлення за формою №20-ОПП

Реєстрація юрособи (ТОВ) здійснена за місцем прописки одного з фізосіб-засновників. Підприємство орендує складське та офісне приміщення в іншій області. Чи обов'язково перереєстровувати місцезнаходження підприємства в ЄДР? Які ризики для підприємства, якщо місцезнаходження ТОВ не співпадає з його фактичною адресою?

Реєстрація юрособи відбувається за місцезнаходженням, яке учасники (засновники) ТОВ вказують у статуті. Відповідно ця адреса як адреса місцезнаходження підприємства (так звана — юрадреса) вказується в ЄДР.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону №755-IV відомості, що містяться в ЄДР, використовуються для ідентифікації юрособи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юрособи, фізособи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.

Під час реєстрації юрособи або внесення змін до статуту щодо місцезнаходження (юрадреси) підтверджувати це документально  не потрібно.

Якщо підприємство, яке перебуває за юрадресою, укладає договори оренди, придбаває чи отримує в користування та/або у власність іншим шляхом об'єкти оподаткування (приміщення, будівлі, споруди тощо), то відповідно до п. 63.3 ПКУ з метою проведення податкового контролю платники податків підлягають реєстрації або взяттю на облік у контролюючих органах за місцезнаходженням юросіб, відокремлених підрозділів юросіб, місцем проживання особи (основне місце обліку), а також за місцем розташування (реєстрації) їх підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об'єктів оподаткування або об'єктів, які пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (неосновне місце обліку).

Об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів. Такі об'єкти за кожним видом податку та збору визначаються згідно з відповідним розділом цього Кодексу. Платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників податків.

Відповідне повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма №20-ОПП) - додаток 11 до Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженим Наказом Мінфіну від 09.12.2011 р. №1588

У такому разі змінювати юридичну адресу підприємства не потрібно. 

Відповідно до п. 8.4 Порядку №1588 повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою №20-ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків. Платники податків, які уклали з відповідним контролюючим органом договір про визнання електронних документів, можуть подати повідомлення за формою №20-ОПП засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Також нагадаємо, що ПКУ на сьогодні не передбачає такого поняття перевірки як перевірка місцезнаходження платника податків. Згідно з Методрекомендаціями  підрозділ органу ДФС, який встановив відсутність платника податків (посадових осіб платника податків або його законних (уповноважених) представників) за місцезнаходженням (місцем проживання), не пізніше наступного робочого дня після складання цього акта доповідною запискою повідомляє про це керівника (заступника керівника) органу ДФС. Окрім цього, якщо посадові особи платника податків, який перевіряється, переховуються від слідства та суду за кримінальні та інші правопорушення у сфері оподаткування та бюджетній сфері (пп. 350.1.3 ПКУ) підрозділ органу ДФС передає оперативному підрозділу органу ДФС, на обліку в якому перебуває платник податків, запит на розшук відповідних осіб.

До запиту надається інформація про результати проведених заходів структурним підрозділом органу ДФС шляхом спілкування (телефон, пошта, факс, виїзд за місцезнаходженням тощо) із платником податків щодо з'ясування його фактичного місцезнаходження (місця проживання). Але, реалізувати таке право фіскалам на сьогодні вже не вдасться — Наказом ДФС від 14.03.2016 р. №217 скасований наказ ДПАУ від 17.05.2010 р. №336. Відтак навіть отримавши відповідний запит податкова міліція не вчинить жодних дій на його виконання.

Водночас у запитанні йдеться про  оренду складських та офісних приміщень в іншій області. Як показує практика, подання повідомлення форми №20-ОПП не позбавляє можливості фіскальним органам приходити на перевірку за фактичним місцезнаходженням.

Проте, оскільки йдеться про іншу область, то можливо варто й змінити юрадресу. Втім, наразі контролюючі функції належать органам ДФС на обласному рівні — проблем з перевірками не має виникати. Вже не кажучи про те, що перевірка може відбуватись як за основним, так і за неосновним місцем обліку. Але, не потрібно забувати й про юрадресу — зв'язок підтримувати з нею потрібно постійно, бо основна маса поштовою кореспонденції направляється саме за юрадресою (тобто, адресою, вказаною в ЄДР).

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20241
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024465
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245