Порядок бюджетного відшкодування ПДВ

Новий порядок бюджетного відшкодування ПДВ (далі – відшкодування) діє з 1 березня 2017 року. На рівні ПКУ порядок відшкодування врегульовано ст. 200 ПКУ. На виконання вимог пп. 200.1.7 ПКУ Кабмін затвердив Порядок №26, який набрав чинності з 1 квітня 2017 року.

Згідно Порядку №26 ведеться лише один Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі – Реєстр). Реєстр адмініструє Мінфін та оприлюднює його на своєму сайті>>>

Для цих цілей Мінфін отримує дані від ДФС та Казначейства:

- Від ДФС – інформацію щодо платників та сум ПДВ, заявлених до відшкодування; щодо податкової перевірки правомірності відшкодування ПДВ та її результатів; щодо оскарження податкового повідомлення-рішення;

- Від Казначейства – інформацію щодо дати та суми бюджетного відшкодування, поверненого на рахунок платника або рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу інших платежів, що сплачуються до бюджету.

Механізм відшкодування ПДВ

1. Платник  ПДВ подає декларацію з ПДВ із заповненим рядком 20.2, до якої подається Заява про повернення суми бюджетного відшкодування за формою Додатка 4 до декларації (далі - заява) до 20 числа місяця, наступного за звітним періодом (формування суми бюджетного відшкодування та її відображення в декларації з ПДВ в рамках відповіді на дане запитання не розглядається. Мається на увазі, що платник ПДВ вже визначив суму бюджетного відшкодування та заповнив декларацію за необхідними додатками до неї). Або платник подає уточнюючий розрахунок до раніше поданої декларації( далі - УР), в якому визначає суму бюджетного відшкодування. До декларації або УР додаються оригінали митних декларацій. У разі якщо митне оформлення товарів, вивезених за межі території України, здійснювалося з використанням електронної митної декларації, така електронна митна декларація надається митницею до ДПІ платника ПДВ в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису відповідно до закону.

2. Заяви автоматично вносяться до Реєстру протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження – пп. 200.7.2 ПКУ.

3. Орган ДФС може надіслати платнику повідомлення про відмову у прийняті декларації або УР протягом 5-ти або 3-х р.д. з дня їх отримання – п. 49.11 ПКУ. 

4. Якщо орган ДФС не надіслав таку відмову, декларація проходить камеральну перевірку у строк 30 к.д., що настають за останнім днем граничного строку подання декларації, а якщо декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. УР проходить камеральну перевірку протягом 30 к.д. за днем його фактичного подання (п. 200.10 ПКУ). На етапі камеральної перевірки орган ДФС може або узгодити суму бюджетного відшкодування, або прийняти рішення про проведення документальної перевірки – виключно у двох випадках, що наведені в п. 200.11 ПКУ, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від’ємного значення, сформованого за операціями:

• за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;
• з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників ПДВ, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до ст. 209 ПКУ.

5. Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки. Документальна перевірка має бути закінчена до спливу 60 к. д., що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання  (п. 200.11 ПКУ).  Загальний термін проведення перевірок, визначених у п. 200.10 та п. 200.11 ПКУ, з урахуванням установлених п. 82.4 ПКУ  строків зупинення перевірки не може перевищувати 60 к.д. (п. 82.4 ПКУ).

6. Якщо за результатами камеральної або документальної перевірки податківці виявляють  невідповідність суми відшкодування сумі, заявленій у декларації, то:

• у разі перевищення заявленої платником ПДВ суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податківцями за результатами перевірок, податківці надсилають платнику ПДВ податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування. Відповідно, до вішкодування направляється сума, дозволена за результатами перевірки;
• у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник ПДВ не має права на отримання бюджетного відшкодування, податківці надсилають йому податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Факти, за якими платник ПДВ не має права на відшкодування, вказані у пп. «б» п. 200.4 ПКУ:

- суми ПДВ, які платник бажає повернути з бюджету, мають бути фактично сплачені постачальникам або в бюджет  в попередніх або у звітному періоді. Відповідно, якщо ця умова не виконується, права на бюджетне відшкодування немає; 

- сума заявленого бюджетного відшкодування не може бути більшою за залишок суми податкового боргу та ліміту реєстрації ПН/РК на момент подання декларації з ПДВ, у якій міститься ця заява. Тобто, якщо є від’ємне значення з ПДВ, спочатку за його рахунок погашаємо борг з ПДВ перед державою, а вже що залишиться, можна і повернути. Але в межах ліміту реєстрації, визначеного за п. 200-1.3 ПКУ.

Отже, при складанні декларації або УР, до якого додається заява про бюджетне відшкодування ПДВ, бухгалтеру слід врахувати вищеперелічені фактори та обмеження, щоб мінімізувати ймовірність відмови податківців у наданні бюджетного відшкодування. Якщо ж мають місце підстави для документальної перевірки, перелічені у п. 200.11, слід заздалегідь підготуватися до неї, або прийняти рішення про зарахування від’ємної суми ПДВ до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. 

Згідно з п. 55 підрозділу 2 розділу XX ПКУ бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється в межах коштів, наявних на єдиному казначейському рахунку.

Також можна ознайомитись з презентацією Мінфіну щодо нового порядку бюджетного відшкодування ПДВ.