• Посилання скопійовано

Реєстрація платником ПДВ при звільнених операціях: чи обов'язково?

Чи обов'язково підприємству на загальній системі оподаткування реєструватися платником ПДВ у разі отримання комісії за свої послуги понад 1 млн грн?

Запитання:   Підприємство на загальній системі оподаткування - неплатник ПДВ (КВЕД 66.29 Інша допоміжна діяльність у сфері страхування та пенсионного забезпечення), надає асистуючі послуги за договором доручення страховим компаніям, які також не є платниками ПДВ (врегулювання страхових випадків, які сталися за кордоном), через іншу асистуючу компанію-нерезидента.

Передбачуваний дохід (комісійна винагорода) за послуги, не рахуючи відшкодувань за договором доручення, за 12 міс. планується приблизно 1 200 000 грн, з яких 80% оплачується нерезиденту за обслуговування застрахованих осіб.

Чи зобов'язано підприємство реєструватися платником ПДВ у разі отримання комісії за свої послуги за рік понад 1 млн грн?

 

Відповідь: Вимоги щодо обов’язкової реєстрації платником ПДВ встановлено п. 181.1 ПКУ.

Якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 к.м., сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ (крім особи, яка є платником ЄП першої - третьої групи).

При розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з ПКУ, для визначення необхідності обов’язкової реєстрації платником ПДВ потрібно враховувати визначення терміну «постачання товарів/послуг» (пп. 14.1.185 та пп. 14.1.191 ПКУ) та приймати до уваги обсяги такого постачання протягом останніх 12 календарних місяців, а саме:

  • постачання послуг, це будь-яка операція, що не є постачанням товарів,
  • інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи;
  • надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності;
  • надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Зверніть увагу, до оподатковуваних операцій для цілей реєстрації платником ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7%, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ (ресурс "ЗІР", підкатегорія 101.01.01 питання: “Які операції з постачання товарів/послуг вважаються оподатковуваними операціями для цілей реєстрації платником ПДВ?”).

Робимо висновок, що до цього обсягу не належать операції, які не є об’єктом оподаткування згідно зі  ст. 196 ПКУ. Відповідно для підприємства важливо з’ясувати, які послуги ним надаються. Але спочатку нагадаємо, що повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення згідно з ст. 1002 ЦКУ, а також відповідно до ст. 1007 ЦКУ отримує від довірителя відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням доручення. 

Надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів, згідно з пп. 196.1.3 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ. Щоправда, якщо підприємство відповідає згідно Закону "Про страхування" визначеню “страхові брокери” та “перестрахові брокери”.

Страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти. Якщо підприємство, є страховим агентом - представником страховика і діє в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком, то такі послуги належать до переліку послуг у пп. 196.1.3 ПКУ. А відповідно до обсягу оподатковуваних операцій не включаються і не можуть враховуватись у сумі 1 млн грн для обов’язкової реєстрації.

Отже, для визначення обов’язкової реєстрації посереднику слід брати до уваги суму асистуючих послуг, які є винагородою. Якщо такі послуги не відповідають виду послуг зазначеним у пп. 196.1.3 ПКУ, то при здійсненні таких операцій, які протягом останніх 12 к.м. перевищують суму 1 млн грн реєстрації платником ПДВ, на жаль, не уникнути.

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Олена Водоп`янова

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Дата складання РК до ПН, за операцією з отримання передоплати за товар, при зміні місця відвантаження за межі митної території
    Якщо на дату отримання передоплати за товар, відвантаження якого нерезиденту планувалось на митній території України, складено ПН, але надалі у зв’язку зі зміною умов договору товар буде вивезено за межі митної території України, РК складається на дату зміни призначення передоплати
    04.07.20252
  • Помилка в назві контрагента у податковій накладній
    У зареєстрованій податковій накладній допущено помилку в організаційно-правовій формі контрагента (вказано «ТОВ» замість «ПрАТ»). Який порядок виправлення такої помилки, якщо вона не впливає на суму компенсації? Чи потрібно складати розрахунок коригування і як його правильно оформити в цій ситуації?
    03.07.202562
  • Коли потрібно коригувати ПН на будівельні роботи?
    Підприємство замовило генпідряднику будівництво нового приміщення. За умовами договору були здійснені часткові оплати у розмірі 15%, 45% та 30% вартості послуг, на які отримували ПН. Додатковою угодою від 10.06.2025 р. внесли зміни до договору, де погодили збільшення вартості робіт. 11.06.2025 р. оплатили ще частину, отримали ПН. Коли постачальник має виписати РК на зміну ціни?
    03.07.202555
  • Термін для податкового кредиту при запізнілій реєстрації ПН
    Вхідну податкову накладну (ПН) складено 08.05.2024. Її реєстрацію в ЄРПН було зупинено та фактично здійснено лише 12.08.2024. Чи має підприємство право включити цю ПН до складу податкового кредиту у червні 2025 року, враховуючи, що 365 днів з дати її складання вже минули?
    03.07.2025172
  • Відшкодування збитків від замовника: ПДВ та документи
    Перевізник (платник ПДВ) отримує від замовника компенсацію за пошкодження автомобіля під час розвантаження. Як правильно оформити цю операцію? Чи виникають податкові зобов'язання з ПДВ на суму відшкодування? Яке формулювання вказати в рахунку та якими первинними документами (претензія, акт) підтвердити таку операцію для обох сторін?
    03.07.202586