• Посилання скопійовано

Реєстрація платником ПДВ при звільнених операціях: чи обов'язково?

Чи обов'язково підприємству на загальній системі оподаткування реєструватися платником ПДВ у разі отримання комісії за свої послуги понад 1 млн грн?

Запитання:   Підприємство на загальній системі оподаткування - неплатник ПДВ (КВЕД 66.29 Інша допоміжна діяльність у сфері страхування та пенсионного забезпечення), надає асистуючі послуги за договором доручення страховим компаніям, які також не є платниками ПДВ (врегулювання страхових випадків, які сталися за кордоном), через іншу асистуючу компанію-нерезидента.

Передбачуваний дохід (комісійна винагорода) за послуги, не рахуючи відшкодувань за договором доручення, за 12 міс. планується приблизно 1 200 000 грн, з яких 80% оплачується нерезиденту за обслуговування застрахованих осіб.

Чи зобов'язано підприємство реєструватися платником ПДВ у разі отримання комісії за свої послуги за рік понад 1 млн грн?

 

Відповідь: Вимоги щодо обов’язкової реєстрації платником ПДВ встановлено п. 181.1 ПКУ.

Якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 к.м., сукупно перевищує 1 млн грн (без урахування ПДВ), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст. 183 ПКУ (крім особи, яка є платником ЄП першої - третьої групи).

При розрахунку загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з ПКУ, для визначення необхідності обов’язкової реєстрації платником ПДВ потрібно враховувати визначення терміну «постачання товарів/послуг» (пп. 14.1.185 та пп. 14.1.191 ПКУ) та приймати до уваги обсяги такого постачання протягом останніх 12 календарних місяців, а саме:

  • постачання послуг, це будь-яка операція, що не є постачанням товарів,
  • інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи;
  • надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності;
  • надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Зверніть увагу, до оподатковуваних операцій для цілей реєстрації платником ПДВ належать операції, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою ПДВ, ставкою 7%, нульовою ставкою ПДВ та звільнені (умовно звільнені) від оподаткування ПДВ (ресурс "ЗІР", підкатегорія 101.01.01 питання: “Які операції з постачання товарів/послуг вважаються оподатковуваними операціями для цілей реєстрації платником ПДВ?”).

Робимо висновок, що до цього обсягу не належать операції, які не є об’єктом оподаткування згідно зі  ст. 196 ПКУ. Відповідно для підприємства важливо з’ясувати, які послуги ним надаються. Але спочатку нагадаємо, що повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення згідно з ст. 1002 ЦКУ, а також відповідно до ст. 1007 ЦКУ отримує від довірителя відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням доручення. 

Надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів, згідно з пп. 196.1.3 ПКУ не є об’єктом оподаткування ПДВ. Щоправда, якщо підприємство відповідає згідно Закону "Про страхування" визначеню “страхові брокери” та “перестрахові брокери”.

Страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти. Якщо підприємство, є страховим агентом - представником страховика і діє в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком, то такі послуги належать до переліку послуг у пп. 196.1.3 ПКУ. А відповідно до обсягу оподатковуваних операцій не включаються і не можуть враховуватись у сумі 1 млн грн для обов’язкової реєстрації.

Отже, для визначення обов’язкової реєстрації посереднику слід брати до уваги суму асистуючих послуг, які є винагородою. Якщо такі послуги не відповідають виду послуг зазначеним у пп. 196.1.3 ПКУ, то при здійсненні таких операцій, які протягом останніх 12 к.м. перевищують суму 1 млн грн реєстрації платником ПДВ, на жаль, не уникнути.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Олена Водоп`янова

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20241
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024465
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245