• Посилання скопійовано

Визначаємо код товару за УКТ ЗЕД, якщо вітчизняний товар складається з кількох окремих товарів

Як визначити код товару для відображення у податковій накладній, якщо вітчизняний товар складається із декількох окремо придбаних товарів?

З 01.01.2017 р. у ПН зазначається в окремих рядках (графа 3 табличної частини ПН) один із таких обов'язкових реквізитів, як код товару згідно з УКТ ЗЕД. Проте платники ПДВ крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

При цьому код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається на всіх етапах постачання товарів від виробника чи імпортера до кінцевого споживача та незалежно від дати придбання чи виготовлення такого товару (до 1 січня 2017 року чи після цієї дати). Такі  зміни стосуються також і РК, які складаються з 1 січня 2017 року, незалежно від дати складання ПН (до 1 січня 2017 року чи після цієї дати), до яких складаються РК (додатково див. лист ДФСУ від  20.01.2017 р. №1312/7/99-99-15-03-02-17).

Якщо складається ПН за нормами п. 198.5 та ст. 199 ПКУ код товару згідно з УКТ ЗЕД не зазначається.

Отже, нові вимоги стосуються будь-яких товарів, які будуть реалізовані починаючи з 01.01.2017 р., і ніяк не залежать від періоду придбання чи країни походження товарів. Але згідно з п. 35-1 підрозділу 2 розділу ХХ ПКУ, до 31.12.2017 р. не застосовуються штрафні санкції (починаючи з розміру 170 грн, а потім на підставі ППР діють інші санкції у разі невиправлення помилки), передбачені п. 120-1.3 ПКУ, за помилки, допущені в ПН під час зазначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД. Але, зверніть увагу, від санкцій тимчасово звільнений продавець товару, а от у покупця товару така помилка в ПН загрожує невизнанням ПК з ПДВ.

Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується Законом від 19.09.2013 р. №584-VII "Про Митний тариф України". Погоджуємось, що визначити код товару самостійно, якщо він складається із декількох частин заздалегідь придбаних товарів не завжди є простою справою. За консультацією можна звернутись у ТПП, хоча така послуга не є безоплатною. Як показує практика, вартість такої послуги складає приблизно 540 грн за одне найменування товару.

Отже, основними критеріями для визначення коду продукції для виробника є складові частини самого товару. Під час визначення коду товару  слід ознайомитись з примітками відповідного розділу Митного тарифу України. Наприклад, у п. 4 розділу XVI є уточнення, що у разі коли машина (включаючи комбінацію машин) складається з окремих комплектувальних вузлів (незалежно від того, чи розміщені вони окремо чи з'єднані між собою трубопроводами, трансмісійними механізмами, електричними кабелями чи іншими пристроями), призначених для забезпечення одночасного виконання чітко визначених функцій, що включені до однієї з товарних позицій групи 84 або 85, таку машину потрібно класифікувати у товарній позиції, що відповідає визначеній функції. Вітчизняним виробникам продукції зі своєї сторони рекомендуємо затверджувати коди згідно з УКТ ЗЕД внутрішніми розпорядженнями по підприємству. Наприклад, опис агрегату, призначення та основні характеристики. Наостанок залишається відкритим питання, чи будуть доводити податкові органи, що код товару не відповідає кодам УКТ ЗЕД?

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Олена Водоп`янова

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.202410
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024540
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024252