Визначення дати нарахування податкових зобов'язань з ПДВ

Традиційно господарські договори укладають у формі єдиного документа під назвою «договір», який підписується сторонами та скріплюється їхніми печатками. Втім, ст. 181 ГКУ говорить, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення цього виду договорів.

Необхідною умовою укладення таких договорів є фіксація у них узгоджених сторонами істотних умов договору, якими є предмет, ціна та строк його дії (ч. 3 ст. 180 ГК). Тому, якщо рахунок-фактура містить усі істотні умови договору (предмет, ціну та строк дії договору), а окремого письмового договору сторони не укладали, то можна вважати, що між сторонами укладено договір у спрощеній формі, відповідно до ч. 1 ст. 181 ГКУ.

Про це ми колись зауважували тут та тут. 

Згідно з пп. 14.1.191 ПКУ постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з п. 187.1 ПКУ датою виникнення ПЗ з ПДВ з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: 

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню;

б) дата відвантаження товарів.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ПКУ).

Таким чином, в розрізі кожної окремої господарської операції із постачання товарів, що врегульовано договором, слід визначати першу подію за п. 187.1 ПКУ.

Якщо сторони оформили між собою договір у спрощеній формі, тобто на підстав рахунку-фактури (без оформлення окремого письмового договору), то першу подію слід визначати в розрізі такого рахунку-фактуру. 

Якщо ж сторони оформили окремий письмовий договір на поставку стільців та столу (а рахунки виписуються в межах такого договору, як правило, із посиланням на нього), тоді облік ПДВ слід вести в розрізі цього договору. 

Наведемо приклад впливу цих різних варіантів оформлення договору купівлі-продажу на облік ПДВ у постачальника. 

В жовтні 2016 р. було здійснено наступні операції: 

- 03.10.2016 р. покупець оплатив за стільці 2000 грн.

-  05.10.2016 р. постачальник відвантажив стіл на суму 3000 грн. 

- 10.10.2016 р. постачальник відвантажує передоплачені стільці на суму 2000 грн. 

- 12.10.2016 р. покупець оплачує відвантажений стіл 3000 грн. 

В обліку ПДВ ці операції відобразяться так. 

Якщо загального договору не було (облік ведеться в розрізі рахунків), постачальник має визнати ПЗ 03.10.2016 р. від суми 2000 грн та 05.10.2016 р. від суми 3000 грн.

Якщо загальний договір був, постачальник має визнати ПЗ 03.10.2016 р. від суми 2000 грн, 05.10.2016 р. від суми 1000 грн і 10.10.2016 р. від суми 2000 грн. 

Але, зауважимо, що останній варіант потребує особливої уваги до номенклатури товарів, зазначених у виставлених рахунках. У випадку, якщо товар однаковий, працює та схема, яку наводимо. Якщо ж товар різний, як у нашому прикладі, і номенклатура рахунку не співпадатиме із номенклатурою накладної на відвантаження товарів, вважатиметься, що покупець змінив напрям цього платежу – заплатив за стільці, а забрав в результаті стіл, та ще й дорожчий. 

Отже, по-перше, потрібен буде лист від покупця про таку зміну, по-друге, постачальнику доведеться скласти розрахунок коригування до податкової накладної, складеної 03.10.2016 р. зі зміною номенклатури (стільці на стіл, до того ж передоплата з цілої стане частковою, бо сплачено 2000 грн, а ціна стола 3000 грн). Суми ПЗ з ПДВ це не змінить, але ось номенклатуру і кількість товару в податковій накладній – так.