• Посилання скопійовано

Продаємо товар за ціною нижчою від ціни придбання: облік та ПДВ

Підприємство вирішило продати товар за ціну нижчу від ціни придбання. Як це відобразити в обліку та як ця реалізація буде оподатковуватися ПДВ?

Відображення в обліку

Відповідно до п. 10 П(С)БО 16 собівартість реалізованих товарів визначається за П(С)БО 9 «Запаси».

Так, відповідно до п. 16 П(С)БО 9 при відпуску запасів у виробництво, з виробництва, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за одним з таких методів:

• ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів;

• середньозваженої собівартості;

• собівартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

• нормативних затрат;

• ціни продажу.

Відповідно до п. 7 П(С)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду  одночасно  з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Відповідно до п. 5 П(С)БО 15 «Дохід» дохід  визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства),  за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Таким чином, при продажу товару за ціною нижчою від собівартості, підприємство повинно буде визнати дохід від реалізації (Дт 36 Кт 70) за договірною ціною, і одночасно визнати витрати за одним із вище зазначених методів (Дт 90 Кт 28). 

 

Податок на прибуток

Згідно з пп. 134.1.1 ПКУ, ті платники податку на прибуток, у кого річний оборот становить менше ніж 20 млн грн і хто не прийняв добровільного рішення проводити такі коригування, при формуванні витрат мають орієнтуватися виключно на бухоблік. Отже, результат від реалізації товару за ціною нижчою від собівартості (фактично, збиток)  вплине на формування об’єкту оподаткування податком на прибуток без жодних коригувань. 

Ті платники податку на прибуток, хто зобов'язаний проводити коригування, мають коригувати визначений за правилами бухобліку фінрезультат на податкові різниці, затверджені розділом ІІІ ПКУ. Серед затверджених податкових різниць не має різниці, яка б виникала у разі продажу товарів за ціною нижчою від ціни їх придбання, тож, у звичайному випадку, коригування робити не потрібно. 

Втім, якщо товар продаватиметься нерезиденту і операція з такого продажу буде контрольованою, є ризик збільшення фінрезультату до оподаткування. Таке коригування передбачено пп. 140.5.1 ПКУ і застосовується в тому випадку, якщо платник податку не зможе довести, що договірна ціна продажу таких товарів відповідала принципу витягнутої руки. 

 

ПДВ

Відповідно до п. 188.1 ПКУ база оподаткування ПДВ операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію госпсуб'єктами роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, ПДВ та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - госпсуб'єктами для виробництва лікарських засобів, у т.ч. компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

У разі продажу товарів за ціною нижчою від ціни придбання, підприємству потрібно буде нарахувати ПДВ з бази оподаткування, встановленої абз. 2 п. 188.1 ПКУ. У цьому випадку база оподаткування ПДВ не може бути нижчою від ціни придбання таких товарів.

Тож у разі реалізації товару за ціною нижчою від ціни їх придбання, постачальник має скласти та зареєструвати у ЄРПН дві ПН: 

  • одну - на суму фактичної вартості реалізації. Ця ПН складається на ім’я покупця;
  • другу - на суму перевищення ціни придбання над фактичною. У такі ПН проставляється тип причини «15», у графі 2 розділу Б «Номенклатура товарів/послуг постачальника (продавця)» такої ПН зазначається «перевищення ціни придбання над фактичною ціною постачання товарів/послуг, указаних в податковій накладній №______» (зазначається порядковий номер ПН, складеної на суму постачання цих товарів. Така ПН отримувачу (покупцю) не надається. При цьому у рядках такої податкової накладної, відведених для заповнення даних покупця, постачальник зазначає свої дані.

Приклад. Відображення в обліку продажу товару за ціною нижчою від ціни його придбання.

ТОВ «А» вирішило продати ТОВ «Б» хімічну сировину за ціною 180 грн за 1 кг (в  т. ч. ПДВ – 30 грн). Собівартість придбаної хімічної сировини становить  200 грн за 1 кг.

№з/п

Зміст господарської операції

Сума, грн

Відображення в бухобліку

Дт

Кт

1.

Списано собівартість проданої хімічної сировини

200,00

902

281

2.

Відображено визнаний дохід від реалізації хімічної сировини

180,00

361

702

3.

Нараховано ПЗ з ПДВ на вартість реалізованої хімічної сировини

30,00

702

641

4.

Нараховано ПЗ з ПДВ на суму перевищення ціни придбання хімічної сировини над ціною її реалізації

10,00

949*

641

5.

Списано на фінансовий результат:

Собівартість реалізованої хімічної сировини

Дохід від реалізації хімічної сировини

Інші операційні витрати

 

200,00

150,00

10,00

 

 

791

702

791

 

902

791

949

* За п. 1.3 Інструкції №141 нарахування ПЗ на суму різниці між ціною придбання товару та ціною їх реалізації відображається в обліку за дебетом рахунку витрат діяльності (949 або 977) та кредитом субрахунку 641.

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Русанова Ганна

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20249
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024494
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024252