• Посилання скопійовано

Списуємо ПДВ за неотриманою податковою накладною

Якщо одержувач товарів (послуг), необоротних активів не отримав зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної, то коли і як списати суму ПДВ на витрати?

Проведення в бухгалтерському обліку операцій, пов'язаних із податком на додану вартість, регламентує Інструкція, затверджена наказом Мінфіну від 01.07.97 р. №141 (далі — Інструкція №141). Зокрема, п. 8 цієї Інструкції затверджує порядок відображення суми ПДВ за не отриманими від продавця (постачальника) ПН: факт отримання товарів (послуг), необоротних активів або факт їх попередньої оплати відбувся, проте факт отримання ПН, зареєстрованої в ЄРПН у встановлені ПКУ терміни, — ні. Зазначений пункт регламентує, що такі суми ПДВ відображаються за дебетом субрахунку 644 «Податковий кредит» (аналітичний субрахунок 6442* «Податковий кредит непідтверджений») у кореспонденції з рахунками обліку розрахунків за зобов'язаннями. Якщо ПН зрештою буде отримана, то сума ПДВ списується з кредиту субрахунку 6442 у дебет аналітичного рахунку з обліку розрахунків з ПДВ субрахунку 641 «Розрахунки за податками».

 * Зазвичай цьому аналітичному рахунку присвоюють саме такий номер, але тут немає жорсткого правила.

З 16.11.2015 р. до Інструкції №141 були внесені зміни, що стосуються, зокрема, порядку відображення подальшої долі такого ПДВ, закумульованого на субрахунку 6442, у разі якщо ПН за такими придбаннями так і не були отримані. Мінфін спрощує процес відображення такого «втраченого» ПДВ і дозволяє відносити його відразу на витрати (субрахунок 949), без збільшення первісної вартості активів. Отже, суму неотриманого ПДВ слід списати з кредиту субрахунку 6442 у дебет субрахунку 949.

Щодо термінів такого списання, то тут творці Інструкції вирішили надати бухгалтерам можливість виявити кмітливість і рішучість узяти відповідальність за самостійно прийняті рішення. Доданий абзац п. 8 Інструкції №141 свідчить, що таке списання слід зробити наступного дня після кінцевого терміну для реєстрації ПН в ЄРПН.

І тут постає запитання: чи встановлено ПКУ строк реєстрації для ПН? Так, встановлено. Ми всі знаємо, що це 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних ПН(РК). Так говорить п. 201.10 ПКУ. Водночас є можливість зареєструвати ПН і після цього строку. Крім того, ПКУ не містить норми, що встановлює обмеження щодо такої (із порушенням 15-денного строку) реєстрації. Усім відомий обмежений строк реєстрації в діапазоні 180 днів з дати складання ПН встановлює не ПКУ, а фіскальні консультанти в своїх листах (зокрема, див. лист ДФС від 07.08.2015 р. №29163/7/99-99-19-03-02-17, лист ГУ ДФС в м. Києві від 16.02.2016 р. №3786/10/26-15-11-01-18). Мінфін двічі (див. листи МФУ від 03.03.2016 р. №31-11120-02-2/9134 і від 01.02.2016 р. №31-11120-09-10/2920) звертався до ДФС із проханням переглянути таке вільне трактування норм ПКУ, проте наразі податківці до нього не дослухалися.

Можна припустити, що саме на встановлений листами податківців строк у 180 днів і спиралися творці Інструкції №141, коли писали про кінцевий термін реєстрації ПН. На жаль, прийняти такий підхід для трактування п. 8 Інструкції №141 для списання ПДВ за неотриманими ПН бухгалтер також не може, бо добре знає, що право віднести ПДВ до складу ПК у підприємства зберігається не протягом 180 днів, а протягом 365 днів з дня складання ПН (п. 198.6 ПКУ).

Але бувають випадки, коли навіть правильно складена і своєчасною зареєстрована ПН може бути помилково не отримана покупцем товарів (послуг) і, відповідно, не врахована в його системі бухгалтерського і податкового обліку. Якщо підприємство таку помилку виявляє, то право виправити свої облікові регістри, зокрема декларацію з ПДВ, у нього зберігається протягом 1095 днів з дня граничного терміну подання такої декларації (з урахуванням строків давності).

Отже, на думку автора і з урахуванням п. 8 Інструкції №141, бухгалтер має право списати ПДВ за неотриманою ПН,коли є впевненість, що така зареєстрована в ЄРПН податкова накладна справді вже не буде отримана або (якщо причина втраченого ПДВ — допущені в ПН помилки) — не буде отримано РК з метою виправлення помилки.

На думку автора, таке рішення краще погоджувати з керівником підприємства. Формою погодження може бути підпис керівника і засвідчення «Узгоджено» на складеній бухгалтерській довідці. Датою такої бухгалтерської довідки, але не раніше ніж наступного дня після кінцевого терміну для реєстрації ПН (формально це 15 днів, а з урахуванням роз'яснень податківців — 180 днів), сума ПДВ може бути списана на рахунок 949.

Приклад 1 27.12.2015 р. підприємство — платник ПДВ придбало необоротний актив (багатофункціональний лазерний принтер) вартістю 5000 грн без ПДВ (ПДВ 20% — 1000 грн) у платника ПДВ і того самого дня розплатилося з постачальником. ПН за таким необоротним активом не була отримана. 27.05.2016 р. підприємство дізналося, що постачальник принтера більше не є платником ПДВ, а відповідно ПН за таким постачанням не буде отримана. Було прийнято рішення віднести ПДВ за неотриманою ПН до складу витрат. У бухгалтерському обліку у підприємства виникнуть такі проведення (див. таблицю 1).

Таблиця 1

Бухгалтерський облік відображення ПДВ за неотриманими ПН

 

Дата
Зміст операції
Бухгалтерський облік
Сума, грн
Коригування фінрезультату до оподаткування
Д-т
К-т
+
-
27.12.2015 Отримано БФП від постачальника
151
631
5000,00
27.12.2015 Оплата постачальникові БФП
631
311
6000,00
27.12.2015 ПДВ у вартості БФП (ПН не отримано)
6442
631
1000,00
27.05.2016 Прийнято рішення віднести ПДВ на витрати діяльності
949
6442
1000,00

Приклад 2 05.01.2016 р. підприємство — платник ПДВ придбало послуги вартістю 120000 грн без ПДВ (ПДВ 20% — 24000 грн) у платника ПДВ. ПН за такими послугами не була отримана. 27.05.2016 р. підприємство оплатило суму послуг і отримало зареєстровану ПН (з порушенням термінів реєстрації). У бухгалтерському обліку у підприємства виникнуть такі проведення (див. таблицю 2).

Таблиця 2

Бухгалтерський облік відображення ПДВ за отриманими із запізненням ПН

 

Дата
Зміст операції
Бухгалтерський облік
Сума, грн
Коригування фінрезультату до оподаткування
Д-т
К-т
+
-
05.01.2016 Отримано послуги від постачальника
92
(91, 93)
631
120000,00
05.01.2016 ПДВ у вартості послуг (ПН не отримано)
6442
631
24000,00
27.05.2016 Оплата постачальникові послуг
631
311
144000,00
27.05.2016 Отримано зареєстровану ПН
641
6442
24000,00

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Олефіренко Олександра

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.202410
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024578
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202427
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024252