• Посилання скопійовано

Надміру сплачені суми ПДВ можна зарахувати тільки на електронний рахунок

Підприємство отримало податкові повідомлення-рішення, суму з яких сплатило, але згодом їх оскаржило у суді. Підприємство подало до ДФС заяву про зарахування надміру сплачених грошових зобов’язання з ПДВ, та суми зараховані на електронний рахунок підприємства аж 23.02.2016 р. і їх не можна використати для реєстрації накладних. Як бути?

ЗапитанняПідприємство за результатами перевірки отримало податкові повідомлення-рішення, суму з яких сплатило 01.07.2015 р. Згодом їх оскаржило, суд скасував ці рішення. Далі, підприємство звернулось до ДФС з заявою про зарахування надміру сплаченої суми грошового зобов’язання з ПДВ, яка на виконання п. 43.4 ПКУ зарахована на електронний рахунок (23.02.2016 р). Проте суми зараховані станом на 23.02.2016 р. і після цього підприємство не може використати їх для реєстрації податкових накладних. Чи можна виправити ситуацію?

Відповідь: За приписами п. 43.4 ПКУ, для того, щоб повернути помилково та/або надміру сплачені у бюджет податки та збори, платник податку подає заяву у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: 

  • на поточний рахунок платника податків в установі банку;
  • на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;
  • повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. 

Але у разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Що й було зроблено податковим органом згідно зазначеного у запитанні.

Як можна використати таку повернену суму коштів на ПДВ-рахунку?

Відповідно до п. 200-1.5 ПКУ з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у ЄРПН, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді. 

Відтак, платник податку за запитанням має право вже за березень 2016 року подати декларацію з ПДВ. У складі податкової декларації з ПДВ за березень слід подати дод.4, де відобразити в останній таблиці наступне

  • в графі 1 “Сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на момент подання декларації” - суму, що повернута на електронний рахунок,
  • в графі 2 “Сума узгоджених податкових зобов'язань з податку поточного звітного періоду (рядок 18.1 декларацій 0110, 0121 - 0123, 0130)” - суму ПДВ, скажімо, за березень,
  • у графі 5 “Сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що може бути перерахована на поточний рахунок платника  (графа 1 - графа 2 - графа 3)” - різницю, яка має попасти на поточний рахунок. 

В такому разі ця різниця має повернена на поточний рахунок для поповнення реєстраційної суми. 

Але ПДВ-рахунок має дві функції: сплати ПДВ до бюджету і збільшення реєстраційної суми, на яку можна зареєструвати податкові накладні в ЄРПН. Щодо сплати ПДВ до бюджету і можливості повернення на поточний рахунок переплат ми розібралися, а як щодо реєстраційної суми? 

А ось тут, на жаль, податківці у запитанні також цілком праві. Адже наразі реєстраційна сума обраховується за формулою, встановленою п. 200-1.3 ПКУ. Ця формула має 7 показників, але лише один з них пов'язаний із ПДВ-рахунком. Він має назву ΣПопРах. Це загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку. 

Отже, будь-які інші можливі джерела поповнення, повний перелік яких наведено у п. 200-1.4 ПКУ, суму на ПДВ-рахунку збільшують, але реєстраційну суму – ні. Що і відбулося у випадку, який наводиться у запитанні. 

До речі, зверніть увагу ще на один момент. Якщо платника податку цікавить не тільки повернення з бюджету зайво сплачених коштів, а і влив такого повернення на розмір реєстраційної суми, слід врахувати норми п. 200-1.5 ПКУ. За ними на суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення реєстраційної суми, шляхом зменшення на суму повернення коштів показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника (ΣПопРах).

Тож, будьте уважні: повернення коштів з бюджету на ПДВ-рахунок не тільки не збільшує реєстраційну суму, а і в разі перерахування цих коштів на поточний рахунок платника податку ще й зменшить її! Якщо для вас розмір такої суми є критичним і формується він головним чином шляхом поповнення ПДВ-рахунку, то сенсу повертати такі кошти на поточний рахунок наразі немає. 

Увага!

Тепер ви можете читати бухгалтерські новини від «Дебету-Кредиту» у Telegram та VIBER, а обговорювати їх – у найбільшій групі бухгалтерів на Facebook

Приєднуйтесь і дізнавайтесь найважливіші новини першими!

Доступ до цієї консультації можливий лише для передплатників «Дебету-Кредиту». Якщо ви передплатник, будь ласка, авторизуйтесь.

Або оформіть передплату, вартість пакету «Мій асистент» становить лише 116 грн/міс

Передплатити

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • ПДВ при вивезенні з митного складу за межі митної території України нерозмитнених товарів
    Підприємство помістило імпортовані товари в режим «митного складу», ПДВ не сплачувалося, ПК не відображалося, та планує їх реекспортувати, що звільнено від ПДВ згідно пп. 206.5 ПКУ. При цьому отримано податковий кредит з ПДВ на послуги зберігання та транспортування цих товарів. Чи потрібно нараховувати компенсуючий ПДВ за п. 198.5 ПКУ на ці послуги? Чи потрібно нараховувати компенсуючі ПДВ за ст. 199 ПКУ?
    21.11.20241
  • Як скласти РК при заміні товару та поверненні коштів постачальнику?
    Покупець повернув товар. Було відвантажено інший товар, а різницю коштів повернено. Як скласти ПН та РК за даною операцією?
    19.11.2024465
  • Як відобразити в декларації з ПДВ відмову у бюджетному відшкодуванні?
    Підприємство отримало акт позапланової документальної невиїзної перевірки, в якому відмовлено у відшкодуванні ПДВ на 170 000 грн і визначено заниження значення рядку 21 декларації з ПДВ за серпень 2024 р. на 170 000 грн. Чи має право підприємство подати УР за серпень 2024 р., в якому буде прибрано вищезазначену суму із заяви на відшкодування і включено до рядка 21? Чи можливо уникнути андміністративної відповідальності посадовим особам підприємства за ст. 163.1КУпАП (помилки в податковому обліку)?
    15.11.202426
  • Надання рекламних послуг нерезиденту: що з ПДВ?
    ТОВ на загальній системі, платник ПДВ, надає нерезиденту рекламні послуги, які не є об’єктом ПДВ за пп. «б» пп.186.3 ПКУ. Чи є рекламними послуги: організація онлайн-виступу представників нерезидента на конференції; медіа-підтримка — розміщення новин про співпрацю; розміщення логотипу нерезидента на рекламних носіях конференції як партнера; розміщення стаціонарного банера в зоні конференції. Чи буде онлайн-участь нерезидента електронною послугою з місцем надання — реєстрацією отримувача?
    14.11.202425
  • Формування податкового кредиту за касовим методом після спливу 365 днів
    Податковий кредит формуємо з сум ПДВ, визначених згідно з коефіцієнтом розподілу, тобто частково за касовим методом та частково за загальними правилами. У липні 2023 р. від постачальника отримані послуги, які були оплачені не в повній сумі. У декларації з ПДВ за липень 2023 року до ПК включено ПДВ за ПН за цей же період відповідно до коефіцієнту розподілу. У серпні 2024 р. оплачується заборгованість за отримані в липні 2023 р. послуги і, відповідно, в декларації за серпень 2024 р. до ПН включається пропорційна до оплати сума ПДВ ПН за липень 2023 року. Тобто включається сума ПДВ ПН, дата складання якої більше 365 днів. Чи правомірне таке формування ПК?
    14.11.2024245