• Посилання скопійовано

Надміру сплачені суми ПДВ можна зарахувати тільки на електронний рахунок

Підприємство отримало податкові повідомлення-рішення, суму з яких сплатило, але згодом їх оскаржило у суді. Підприємство подало до ДФС заяву про зарахування надміру сплачених грошових зобов’язання з ПДВ, та суми зараховані на електронний рахунок підприємства аж 23.02.2016 р. і їх не можна використати для реєстрації накладних. Як бути?

ЗапитанняПідприємство за результатами перевірки отримало податкові повідомлення-рішення, суму з яких сплатило 01.07.2015 р. Згодом їх оскаржило, суд скасував ці рішення. Далі, підприємство звернулось до ДФС з заявою про зарахування надміру сплаченої суми грошового зобов’язання з ПДВ, яка на виконання п. 43.4 ПКУ зарахована на електронний рахунок (23.02.2016 р). Проте суми зараховані станом на 23.02.2016 р. і після цього підприємство не може використати їх для реєстрації податкових накладних. Чи можна виправити ситуацію?

Відповідь: За приписами п. 43.4 ПКУ, для того, щоб повернути помилково та/або надміру сплачені у бюджет податки та збори, платник податку подає заяву у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: 

  • на поточний рахунок платника податків в установі банку;
  • на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету;
  • повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку. 

Але у разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з ПДВ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Що й було зроблено податковим органом згідно зазначеного у запитанні.

Як можна використати таку повернену суму коштів на ПДВ-рахунку?

Відповідно до п. 200-1.5 ПКУ з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до державного бюджету в сумі податкових зобов'язань з ПДВ, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов'язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у ЄРПН, над сумою податкових зобов'язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді. 

Відтак, платник податку за запитанням має право вже за березень 2016 року подати декларацію з ПДВ. У складі податкової декларації з ПДВ за березень слід подати дод.4, де відобразити в останній таблиці наступне

  • в графі 1 “Сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість на момент подання декларації” - суму, що повернута на електронний рахунок,
  • в графі 2 “Сума узгоджених податкових зобов'язань з податку поточного звітного періоду (рядок 18.1 декларацій 0110, 0121 - 0123, 0130)” - суму ПДВ, скажімо, за березень,
  • у графі 5 “Сума коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, що може бути перерахована на поточний рахунок платника  (графа 1 - графа 2 - графа 3)” - різницю, яка має попасти на поточний рахунок. 

В такому разі ця різниця має повернена на поточний рахунок для поповнення реєстраційної суми. 

Але ПДВ-рахунок має дві функції: сплати ПДВ до бюджету і збільшення реєстраційної суми, на яку можна зареєструвати податкові накладні в ЄРПН. Щодо сплати ПДВ до бюджету і можливості повернення на поточний рахунок переплат ми розібралися, а як щодо реєстраційної суми? 

А ось тут, на жаль, податківці у запитанні також цілком праві. Адже наразі реєстраційна сума обраховується за формулою, встановленою п. 200-1.3 ПКУ. Ця формула має 7 показників, але лише один з них пов'язаний із ПДВ-рахунком. Він має назву ΣПопРах. Це загальна сума поповнення з поточного рахунку платника податку рахунка в системі електронного адміністрування податку. 

Отже, будь-які інші можливі джерела поповнення, повний перелік яких наведено у п. 200-1.4 ПКУ, суму на ПДВ-рахунку збільшують, але реєстраційну суму – ні. Що і відбулося у випадку, який наводиться у запитанні. 

До речі, зверніть увагу ще на один момент. Якщо платника податку цікавить не тільки повернення з бюджету зайво сплачених коштів, а і влив такого повернення на розмір реєстраційної суми, слід врахувати норми п. 200-1.5 ПКУ. За ними на суму податку, що відповідно до поданої заяви підлягає перерахуванню на поточний рахунок платника, на момент подання заяви зменшується значення реєстраційної суми, шляхом зменшення на суму повернення коштів показника загальної суми поповнення рахунку в системі електронного адміністрування податку з поточного рахунку платника (ΣПопРах).

Тож, будьте уважні: повернення коштів з бюджету на ПДВ-рахунок не тільки не збільшує реєстраційну суму, а і в разі перерахування цих коштів на поточний рахунок платника податку ще й зменшить її! Якщо для вас розмір такої суми є критичним і формується він головним чином шляхом поповнення ПДВ-рахунку, то сенсу повертати такі кошти на поточний рахунок наразі немає. 

Найкращі консультації – тепер у Telegram та Viber!

Читайте відповіді «Дебету-Кредиту» на найцікавіші та найактуальніші запитання у популярних месенджерах!

Доступ до цього матеріалу можливий лише для зареєстрованих користувачів. Якщо ви вже зареєстровані на нашому сайті — будь ласка, авторизуйтесь.

Або зареєструйтесь , прямо зараз, це не вимагає ваших персональних даних і займе не більше однієї хвилини.

Зареєструватись

Автор: Канарьова Наталія

Джерело: «Дебет-Кредит»

Рубрика: Оподаткування/ПДВ

30 днiв передплати безкоштовно!Оберiть свiй пакет вiд «Дебету-Кредиту»
на мiсяць безкоштовно!
Спробувати

Усі консультації рубрики «ПДВ»

  • Міжнародні перевезення ФОП-"єдинника" для нерезидента: що з ПДВ?
    ФОП на єдиному податку 5% (неплатник ПДВ) здійснив міжнародне перевезення вантажу Гданськ-Київ на замовлення польської фірми-нерезидента за CMR. Чи виникають зобов'язання зі сплати ПДВ та подання звітності, враховуючи статус неплатника ПДВ? Інвойс від 16.10.2025 р., оплата надійшла 10.11.2025 р.
    Сьогодні 15:2220
  • Як документально оформити продаж товару та компенсацію вартості транспортних послуг?
    Підприємство придбало в листопаді у постачальника 10 одиниць товару вартістю 220 000 грн ( у т.ч. ПДВ – 36 666,67 грн) і доставка 24 000 грн, яку здійснив ФОП на ІІІ групі ЄП від нашого постачальника до нашого покупця. Вартість продажу товару склала 271 200 грн (у т.ч. ПДВ – 45 200 грн). В грудні покупцеві був виписаний рахунок на ще 2 одиниці товару + вартість доставки (24 000 грн + ПДВ 4800). Тобто загальна сума поставки склала 83 040 грн (у т.ч. ПДВ – 13840 грн). Як оформити ПН і які потрібні видаткові документи? ТТН перевізника є
    Сьогодні 12:1024
  • Чи застосовувати пп. 198.5 ПКУ при списанні дослідно-промислової партії ліків?
    Підприємство-виробник лікарських засобів виготовило дослідно-промислову партію ліків і використало її у дослідженнях. Ліки включені до Державного реєстру лікарських засобів. Яку «компенсаційну» ставку ПДВ слід застосувати при такому списанні: 20% чи 7%?
    Сьогодні 11:0114
  • Оформлення ПН на передоплату одним платежем
    Якщо за договором отримано передплату одним платіжним дорученням, чи можна оформити кілька податкових накладних на цю передоплату з різними сумами, чи необхідно виписувати одну податкову накладну на всю суму передоплати?
    Сьогодні 10:5050
  • Дата складання РК при переведенні боргу з частковими платежами
    Підприємство-платник ЄП IV групи і ПДВ має передоплату постачальнику електроенергії. Постачальник не може виконати зобов'язання та повернути кошти. 20.11.2025 р. укладено договір про переведення боргу, за яким третя особа погашає 600 тис. грн замість постачальника. Фактичне перерахування відбулось 25.11.2025 р. (290 тис. грн) та 26.11.2025 р. (310 тис. грн). Якою датою складати РК до ПН: датою договору про переведення боргу (20.11.2025) на всю суму чи датами фактичного надходження коштів (25.11.2025 та 26.11.2025 рр.)?
    09.12.202528