Виправлення помилки в додатку 1 до декларації з ПДВ

Відповідно до п. 50.1 ПКУ, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, яка б не була помилка, виправити її це обов’язок платника податку. 

При цьому, якщо граничний строк подання декларації ще не минув, то треба подати цю декларацію наново, із правильно заповненими додатками (за формою «Звітна нова»). 

Якщо ж цей строк минув, то треба подавати уточнюючий розрахунок, при цьому, відповідно до нової форми декларації з ПДВ, виключно у вигляді самостійного документу (згідно із абз. 4 п. 50.1 ПКУ). 

Для того, щоб виправити помилку у додатку до декларації з ПДВ, яка не спричинила викривлення показників самої декларації, теж треба подати уточнюючий розрахунок. Однак в ньому у графах 4 і 5 будуть однакові показники – ті, що були зазначені в раніше поданій Декларації з ПДВ (наводяться значення усіх заповнених рядків). 

До такого уточнюючого розрахунку слід додати уточнюючу форму Д1, у якому виправити помилку. На відміну від уточнюючого розрахунку, в уточнюючій формі додатку не треба зазначати рядки таблиць, які були заповнені вірно. Якщо якийсь з рядків було заповнено невірно, на нашу думку, слід показати такий рядок із протилежним значенням сумових показників (якщо це був податковий кредит, і коригування було у Д1 в меншу сторону, то в уточнюючій формі Д1 слід показати це коригування в більшу сторону), а наступним рядком показати цей рядок із вірними даними.  

Але слід враховувати і те, що форма декларації з ПДВ та додатків до неї змінилася. Наразі, у Таблиці 2 «Коригування податкового кредиту» додатку 1 не зазначається підстава для коригування. Отже, за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку відобразити виправлення зазначеної у запитанні помилки неможливо. 

Водночас, згідно із п. 46.4 ПКУ, у разі необхідності платник податків може подати разом з податковою декларацією доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід'ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, для якого ПКУ встановлено обов’язок подання звітності в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі. В такому доповненні до уточнюючого розрахунку можна пояснити, яка помилка виправляється таким чином у додатку 1 до декларації. Якщо ж поточна електронна форма (її шаблон, створений податківцями) не дозволить формувати такі доповнення до уточнюючого розрахунку, то, на нашу думку, наразі взагалі відсутній механізм виправлення такої помилки. 

Щодо можливих наслідків невиправлення цієї помилки, зазначимо таке. Додаток до декларації є її невідємною частиною, отже, порушення порядку заповнення додатку означатиме порушення порядку заповнення усієї декларації. Але відповідно до п. 49.8 ПКУ, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 ПКУ. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. До реквізитів, які перевіряються під час прийняття декларації належать обов’язкові реквізити, такі як:

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування контролюючого органу, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Як бачимо, показника, у якому платник податку припустився помилки, у цьому переліку немає. Отже, декларація з ПДВ мала бути прийнята ДПІ, і штрафів за її неподання бути не має. 

Не призвела така помилка і до викривлення показників самої декларації – адже причина коригування це показник, який зазначається у додатку 1 довідково і не впливає на суми показників, які переносяться до декларації. 

Тож, на нашу думку, особливо враховуючи зміну форми декларації і неможливість виправити цю помилку за старою формою додатку 1, штрафних санкцій, передбачених ПКУ, навіть якщо перевіркою буде таку помилку виявлено, до платника податку застосовуватися не повинно. І усе, що йому загрожуватиме – це адміністративний штраф. Частиною 1 статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку тягне за собою накладення штрафу у розмірі від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 85 до 170 грн).