Заповнюємо декларацію з ПДВ: нюанси бюджетного відшкодування

Відповідно до п. 200.7 ПКУ платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, має подати до податкової декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У поточній формі звітності з ПДВ, затвердженій наказом Мінфіну від 28.01.2016 р. №21, така заява наводиться у додатку 4 до декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним п. 200.19 ПКУ.

Тому одразу за підсумками того звітного періоду, коли платником ПДВ буде вперше задеклароване від’ємне значення з ПДВ, слід проаналізувати норми п. 200.19 ПКУ, чи відповідає їм платник ПДВ (наприклад, у лютому 2016 року ПК буде більшим ніж значення ПЗ, значить саме за підсумками лютого 2016 року слід робити оцінку відповідності критеріям і у разі відповідності, заповнити ряд. 19, 20 та 20.2.1 декларації з ПДВ із відповідним заповненням Д3 та Д4). 

Зверніть увагу, норм п. 200.5 ПКУ, які не дозволяли претендувати на бюджетне відшкодування новоствореним особам і тим, хто мав обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) ОЗ), з 1 січня 2016 р. немає!

З боку податкового органу відповідність платника податку зазначеним у п. 200.19 ПКУ критеріям бюджетного відшкодування перевіряється в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подання звітності (п. 200.20 ПКУ).

Але, крім додатку 4, платник ПДВ має заповнити ще і додаток 3, у якому зазначається сума бюджетного відшкодування, яку може отримати такий платник. Вона визначається у розмірі суми відємної різниці між значеннями ПЗ і ПК звітного періоду, в межах суми ліміту реєстрації податкових накладних, який обраховується за нормами п. 200-1.3 ПКУ, на момент подання декларації органу ДФС. І складається виключно з тих сум ПДВ, які були фактично сплачені постачальникам (у складі платежів за товари, послуги, необоротні активи) або в бюджет (при імпорті товарів).  

У випадку, коли платник ПДВ не претендуватиме на БВ, або має відємне значення ПДВ, яке перевищує суму ліміту реєстрації або сформовано до сплати ПДВ постачальникам/бюджету, він може використати від’ємну суму ПДВ за підсумками звітного місяця в рахунок податкового боргу (ряд.20.1 декларації з ПДВ) або до складу ПК наступних звітних періодів (ряд. 20.3 декларації з ПДВ).

Зверніть увагу: оновлена редакція п. 200.12 ПКУ визначає як один із можливих наслідків перевірки (камеральної чи документальної) зарахування суми бюджетного відшкодування в рахунок інших платежів, що сплачуються до держбюджету. Крім того, у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування такий платник податку має право подати заяву (очевидно, в довільній формі, бо наразі затвердженої форми немає!) до контролюючого органу, який протягом 5 робочих днів з дня отримання такої заяви повинен її задовольнити (п. 200.12 ПКУ). В такому разів заповнюється рядок 20.2.2 декларації з ПДВ. Формулювання «повинен її задовольнити» позбавляє податківців будь-якої можливості маніпулювати такими заявами на власний розсуд, задовольнити таку заяву — це тепер їхній обов'язок!